Гідростати́чний тиск (рос.гидростатическое давление, англ. hydrostatic pressure, нім. Hydrostatischer Druck m, Wasserdruck m) — тиск рідини в будь-якій точці об'єму цієї рідини. Тиск у рідині, що перебуває у стані спокою, створений сумою тиску газу на її вільній поверхні і зумовленого силою тяжіння тиску стовпа рідини, розташованого над точкою вимірювання. Гідростатичний тиск залежить від глибини занурення. Вимірюється в одиницях висоти стовпа рідини або в одиницях тиску.
В гідрогеології поняття гідростатичного тиску трактується ширше, як тиск рідини (рухомої або нерухомої) у певній точці водоносної системи. Тобто гідростатичний тиск — загальна величина трьох головних напружень в будь-якій точці гірничого масиву, що перебуває в стані спокою. Високий гідростатичний тиск сприяє обваленню порід покрівлі та підйому підошви виробки, де гаються раптові прориви вод і пливунів. Надеюсь
Дано: q = e = 1,6 ∙ 10-19 Кл, m = 9,11 ∙ 10-31 кг, v0 = 0 м/с, ∟(E, B) = π/2, ∟(v, B) = π/2, R = 7,58 мм = 7,58 ∙ 10-3 м, T = 5,96 ∙ 10-10 с.
Определить: U, B.
Решение.
Под действием однородного электрического поля электрон будет совершать равноускоренное прямолинейное движение, причём направление вектора a ускорения будет противоположным направлению вектора E напряжённости электрического поля. В результате равноускоренного движения электрон получит скорость v, направленную противоположно вектору E, и влетит в магнитное поле перпендикулярно к вектору B его индукции.
Двигаясь перпендикулярно к линиям магнитной индукции, электрон будет испытывать действие силы Лоренца FЛ = eBv, следовательно, и сообщаемое ускорение станет постоянным по модулю и перпендикулярным к скорости v электрона. В результате электрон станет двигаться по окружности, радиус которой можно найти на основании второго закона Ньютона: FЛ = man, eBv = mv2/R, откуда
v = eBR/m. (1)
Период обращения электрона можно найти следующим образом: T = 2πR/v, откуда
v = 2πR/T. (2)
Прирaвнивая правые части вырaжений (1) и (2), получим
Гідростати́чний тиск (рос.гидростатическое давление, англ. hydrostatic pressure, нім. Hydrostatischer Druck m, Wasserdruck m) — тиск рідини в будь-якій точці об'єму цієї рідини. Тиск у рідині, що перебуває у стані спокою, створений сумою тиску газу на її вільній поверхні і зумовленого силою тяжіння тиску стовпа рідини, розташованого над точкою вимірювання. Гідростатичний тиск залежить від глибини занурення. Вимірюється в одиницях висоти стовпа рідини або в одиницях тиску.
В гідрогеології поняття гідростатичного тиску трактується ширше, як тиск рідини (рухомої або нерухомої) у певній точці водоносної системи. Тобто гідростатичний тиск — загальна величина трьох головних напружень в будь-якій точці гірничого масиву, що перебуває в стані спокою. Високий гідростатичний тиск сприяє обваленню порід покрівлі та підйому підошви виробки, де гаються раптові прориви вод і пливунів. Надеюсь
ответ: 6,0 ∙ 10-2 Тл, 18 кВ.
Объяснение:
Дано: q = e = 1,6 ∙ 10-19 Кл, m = 9,11 ∙ 10-31 кг, v0 = 0 м/с, ∟(E, B) = π/2, ∟(v, B) = π/2, R = 7,58 мм = 7,58 ∙ 10-3 м, T = 5,96 ∙ 10-10 с.
Определить: U, B.
Решение.
Под действием однородного электрического поля электрон будет совершать равноускоренное прямолинейное движение, причём направление вектора a ускорения будет противоположным направлению вектора E напряжённости электрического поля. В результате равноускоренного движения электрон получит скорость v, направленную противоположно вектору E, и влетит в магнитное поле перпендикулярно к вектору B его индукции.
Двигаясь перпендикулярно к линиям магнитной индукции, электрон будет испытывать действие силы Лоренца FЛ = eBv, следовательно, и сообщаемое ускорение станет постоянным по модулю и перпендикулярным к скорости v электрона. В результате электрон станет двигаться по окружности, радиус которой можно найти на основании второго закона Ньютона: FЛ = man, eBv = mv2/R, откуда
v = eBR/m. (1)
Период обращения электрона можно найти следующим образом: T = 2πR/v, откуда
v = 2πR/T. (2)
Прирaвнивая правые части вырaжений (1) и (2), получим
eBR/m = 2πR/T,
B = 2πm/(eT),
что после вычислений даёт
B = 2π ∙ 9,11 ∙ 10-31/(1,6 ∙ 10-19 ∙ 5,96 ∙ 10-10) ≈ 6,0 ∙ 10-2 (Тл).
Под действием ускоряющего электрического поля электрон приобретaет кинетическую энергию
K = mv2/2 = eU, откуда, с учётом вырaжения (2), получaем
U = mv2/(2e) = m(2πR/T)2/(2e) = 2m(πR)2/(eT2),
что после вычислений дaёт
U = 2 ∙ 9,11 ∙ 10-31 ∙ (π ∙ 7,58 ∙ 10-3)2/(1,6 ∙ 10-19 ∙ (5,96 ∙ 10-10)2) ≈ 18 ∙ 103 (В) = 18 кВ.