При застосування правила правої руки для прямого провідника зі струмом великий палець вказує... A проти напрямку магнітних ліній Б на напрямок магнітних ліній B у напрямку сили струму Г у напрямку руху електронів
Птолемей пропонував геоцентричну систему, тобто, що всі тіла оберталися навколо Землі, адже якби Земля оберталася, то вона б випереджала всі тіла, що на ній розташовані. Також він ввів поняття епіциклу і деференту. Багато часу його думки дотримувалися багато астрономів, також його систему будови Всесвіту признавала церква. Також він склав багато карт, за якими можна було відслідковувати положення планет, але з часом були виявлені розбіжності. Миколай Казанський та Леонардо да Вінчі були переконані, що Земля не займає центральне положення в Всесвіті, але систему Птолемея підтримувала церква, а вони не мали достатньо свідчень щодо правильності їх думки. Коперник ж висловив думку про геліоцентричну систему, вважаючи, що Земля, як і інші планети повинна обертатися. Він написав книгу "Про обертання небесних сфер " та за до математичних рівнянь та довів, що Земля обертається навколо Сонця. Джордано Бруно та Кеплер теж підтримували геоцентричну систему, а Кеплер довів, що усі планети рухаються по еліпсах навколо Сонця. Галілео Галілей теж підтримував Коперніка та відкрив 4 супутники Юпітера та фази Венери. Ісаак Ньютон, який відкрив закон Всесвітнього тяжіння та Ломонов теж вважали правильною геліоцентричну систему.
Agno3 + hcl = agcl + hno3 m(agno3) = 170 g * 0,1 = 17 g n( agno3) = 17g/170g/моль=0.1 моль m(hcl) = 120*0.2=24g n(hcl)=24g/36,5=0.66 моль ( 36.5 - молярная масса hcl) т.к n(agno3) меньше, чем n(hcl), отсюда в избытке осталось n( hcl) = 0.66-0.1= 0.56 моль считаем массу осадка по веществу в недостатке! m(agcl) = 0.1 моль * 143.5 = 14.35 г. (143.5 молярная масса agcl) считаем массу вещества в избытке m(hcl) в избытке = 35.5 * 0.56 моль = 19.88 г
Тут два случая - растворение за счет диссоциации на ионы, либо растворение за счет образования водородных связей с молекулой, как например в случае с сахаром. в любом случае исчезает поверхность раздела между растворителем и растворенным веществом - межфазная граница.
Объяснение:
Птолемей пропонував геоцентричну систему, тобто, що всі тіла оберталися навколо Землі, адже якби Земля оберталася, то вона б випереджала всі тіла, що на ній розташовані. Також він ввів поняття епіциклу і деференту. Багато часу його думки дотримувалися багато астрономів, також його систему будови Всесвіту признавала церква. Також він склав багато карт, за якими можна було відслідковувати положення планет, але з часом були виявлені розбіжності. Миколай Казанський та Леонардо да Вінчі були переконані, що Земля не займає центральне положення в Всесвіті, але систему Птолемея підтримувала церква, а вони не мали достатньо свідчень щодо правильності їх думки. Коперник ж висловив думку про геліоцентричну систему, вважаючи, що Земля, як і інші планети повинна обертатися. Він написав книгу "Про обертання небесних сфер " та за до математичних рівнянь та довів, що Земля обертається навколо Сонця. Джордано Бруно та Кеплер теж підтримували геоцентричну систему, а Кеплер довів, що усі планети рухаються по еліпсах навколо Сонця. Галілео Галілей теж підтримував Коперніка та відкрив 4 супутники Юпітера та фази Венери. Ісаак Ньютон, який відкрив закон Всесвітнього тяжіння та Ломонов теж вважали правильною геліоцентричну систему.
Agno3 + hcl = agcl + hno3 m(agno3) = 170 g * 0,1 = 17 g n( agno3) = 17g/170g/моль=0.1 моль m(hcl) = 120*0.2=24g n(hcl)=24g/36,5=0.66 моль ( 36.5 - молярная масса hcl) т.к n(agno3) меньше, чем n(hcl), отсюда в избытке осталось n( hcl) = 0.66-0.1= 0.56 моль считаем массу осадка по веществу в недостатке! m(agcl) = 0.1 моль * 143.5 = 14.35 г. (143.5 молярная масса agcl) считаем массу вещества в избытке m(hcl) в избытке = 35.5 * 0.56 моль = 19.88 г
Тут два случая - растворение за счет диссоциации на ионы, либо растворение за счет образования водородных связей с молекулой, как например в случае с сахаром. в любом случае исчезает поверхность раздела между растворителем и растворенным веществом - межфазная граница.
Объяснение: