При зміні довжини хвилі падаючого випромінювання від 200 до 300 нм максимальна швидкість фотоелектронів змінилася в два рази. Знайдіть роботу виходу електронів для даного матеріалу.
Для перевірки міцності сталевої підкранової балки безконсольного козлового крану, спочатку необхідно визначити згинаючий момент у найбільш навантаженій секції балки, а потім порівняти його з допустимим значенням напруги згину.
1. Визначення згинаючого моменту: Згинаючий момент (M) визначається як добуток ваги вантажу (G) на відстань (a) від лівої опори балки:
M = G * a.
У даному випадку, вага вантажу G = 6,0 кН, а відстань a = 2,0 м.
Напруга згину (σ) визначається як відношення згинаючого моменту до моменту опори (W), поділеного на момент інерції (I) січення балки:
σ = M * y / (W * I),
де y - відстань від нейтральної осі балки до зовнішньої крайньої вологої, а I - момент інерції січення балки.
Враховуючи, що опори підкранової балки є шарнірними, а розрахункова схема вважається з односторонньою опорою, момент опори (W) в розрахунку буде дорівнювати половині згинаючого моменту:
W = M / 2 = 12,0 кН·м / 2 = 6,0 кН·м.
Тепер ми можемо обчислити напругу згину:
σ = M * y / (W * I).
Залежно від форми профілю балки двотавра № 12, момент інерції (I) можна знайти у відповідних таблицях для профілів
По закону Фарадея кількість речовини, відкладеної на катоді (або аноді), пропорційна кількості електричного заряду, що пройшов через розчин.
Напишемо формулу:
m = Q * M / F,
де:
m - маса речовини, що виділилася на електроді;
Q - електричний заряд, що пройшов через розчин;
M - молярна маса речовини;
F - фарад (заряд одного моля електронів).
Знайдемо спочатку кількість електричного заряду, що пройшов через розчин:
Q = I * t,
де I - сила струму;
t - час електролізу.
Підставляємо дані:
Q = I * t = unknown * 7 хв = 420 unknown.
Тепер знаходимо масу міді:
m = Q * M / F = 420 * 63.5 / 96500 = 0.0275 г.
Отже, сила струму була:
I = Q / t = 420 unknown / 7 хв = 60 unknown / хв.
1. Визначення згинаючого моменту:
Згинаючий момент (M) визначається як добуток ваги вантажу (G) на відстань (a) від лівої опори балки:
M = G * a.
У даному випадку, вага вантажу G = 6,0 кН, а відстань a = 2,0 м.
M = 6,0 кН * 2,0 м = 12,0 кН·м.
2. Порівняння згинаючого моменту з допустимим значенням напруги згину:
Для двотавра № 12 допустима напруга згину [о] = 160 МПа = 160 Н/мм² = 160 Н/мм² * 10^6 = 160 кН/м².
Напруга згину (σ) визначається як відношення згинаючого моменту до моменту опори (W), поділеного на момент інерції (I) січення балки:
σ = M * y / (W * I),
де y - відстань від нейтральної осі балки до зовнішньої крайньої вологої, а I - момент інерції січення балки.
Враховуючи, що опори підкранової балки є шарнірними, а розрахункова схема вважається з односторонньою опорою, момент опори (W) в розрахунку буде дорівнювати половині згинаючого моменту:
W = M / 2 = 12,0 кН·м / 2 = 6,0 кН·м.
Тепер ми можемо обчислити напругу згину:
σ = M * y / (W * I).
Залежно від форми профілю балки двотавра № 12, момент інерції (I) можна знайти у відповідних таблицях для профілів