Вспомним, каким образом Максвелл объяснил явление электромагнитной индукции. Переменное магнитное поле порождает вихревое электрическое поле. Если в переменном магнитном поле находится замкнутый проводник, то вихревое электрическое поле приводит в движение заряженные частицы этого проводника — так возникает индукционный ток, наблюдаемый в эксперименте. Линии вихревого электрического поля охватывают линии магнитного поля. Если смотреть с конца вектора B~ , то линии вихревого электрического поля идут по часовой стрелке при возрастании магнитного поля и против часовой стрелки при убывании магнитного поля. Такое направление вихревого электрического поля, напомним, задаёт направление индукционного тока в соответствии с правилом Ленца.
ндуктивність (англ. Inductance) — фізична величина, що характеризує здатність провідника накопичувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм.
Позначається здебільшого латинською літерою L, у системі СІ вимірюється в Генрі.
Дорівнює відношенню магнітного потоку Ф через контур, визначений електричним колом, до величини струму I в колі, тобто
L=Ф/I
Енергія магнітного поля, створеного електричним струмом у колі, визначається формулою.
ндуктивність (англ. Inductance) — фізична величина, що характеризує здатність провідника накопичувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм.
Позначається здебільшого латинською літерою L, у системі СІ вимірюється в Генрі.
Дорівнює відношенню магнітного потоку Ф через контур, визначений електричним колом, до величини струму I в колі, тобто
L=Ф/IЕнергія магнітного поля, створеного електричним струмом у колі, визначається формулою.
E=1/2LI2
Індуктивність залежить від форми контура.