Фотосинтез – головний процес, який протікає в рослинах, без котрого не було би ніякого життя на нашій рідній планеті. Це дійсно диво фотосинтезу, адже це процес перетворення вуглекислого газу та води під дією сонячного світла в органічні речовини. І це відбувається в будь-якому зеленому листочку на Землі. Тобто, усі рослини навколо не лише прикрашають світ, дають нам плоди для життєдіяльності, але й дарують саме життя.
Раніше люди були впевнені, що рослини ростуть лише за рахунок корисних ґрунтів. Згодом почали розуміти, що навіть в поганих умовах рослина росте інколи навіть краще ніж в родючих землях. Звідки енергія? Це вдалось зрозуміти лиш нещодавно – звичайно, це все справа фотосинтезу. Енергія сонця, його світло – ось той невідомий елемент, який будує життя.
Як саме відбувається процес «акумулювання сонячної енергії»? Спочатку пригадаємо курс хімії, котрий нам нагадує, що процес окислення складних речовин проходить з виділенням енергії. Найкраще це проявляється при горінні. В живих рослих теж відбувається окислення, адже їм теж потрібна енергія для росту. І цей процес, який є досить складним і повільним, називають «диханням» рослин, тому що завжди проходить з участю кисню. Але де взяти органіку для окислення, щоб дістати енергію? Все просто, через фотосинтез, під час якого рослини і утворюють органічні речовини. Тобто, рослини «акумулюють енергію сонця».
Фотосинтез може здійснюватися виключно за до певних речовин – пігментів. І головний з них хлорофіл. Він має зелений колір і надає зелене забарвлення листочкам рослин і всьому рослинному світу. Хлорофіл зосереджений в спеціальних органелах рослинної клітини – хлоропластах, а точніше – в особливих структурах хлоропластів – тилакоїдах.
За хімічною будовою хлорофіл нагадує головний білок крові – гемоглобін. Він має таке ж порфіринове кільце, тільки у гемоглобіну в центрі цього кільця знаходиться атом заліза, а у хлорофілу – магній. Порфіринове кільце являє собою майже плоску пластинку, від якої відходять два органічних ланцюжка, один з яких дуже довгий, проходить під кутом, і з його до хлорофіл кріпиться до мембран.
Хлорофіл має одна чудову властивість, яке робить його абсолютно незамінною речовиною на Землі: він вміє поглинати енергію сонячного світла, збуджуючись при цьому.
Взагалі, хлорофіл далеко не єдиний пігмент рослин. Більшості з нас добре відомі каротиноїди – пігменти жовтого, червоного і оранжевого кольору. Вони постійно присутні в листі, але непомітні через присутність хлорофілу. Зате восени, коли він руйнується, каротиноїди стають добре помітні, саме вони надають листю жовте і червоне забарвлення. Каротиноїди також мають здатність поглинати сонячне світло (особливо в короткохвильовій частині спектра) і поглинену енергію передавати хлорофілу. А ще вони оберігають його від пошкоджень.
Але колір рослин і самого хлорофілу диктує фізика, вона зрозуміло пояснює, що лише зелений колір, який входить в біле сонячне світло, відбивається від листя. Всі інші кольори веселки поглинаються. Той же хлорофіл забирає світлові промені червоного та фіолетового кольорів, інші пігменти – інші відтінки. В результаті лишається зелений, який не поглинається рослинами.
Диво, яке радує око та дарує нам життя. Але це лише частина усіх фокусів флори. Крім того, під час фотосинтезу формується кисень, як побічний продукт рослин, але головний, для фауни планети. І, звичайно, без цього не було би і нас – людей.
Я научился градуировать пружину, получил шкалу с ценой деления (0,1 Н) и с ее измерил вес лапки штатива.
Объяснение:
На практике часто приходится измерять силу, с которой одно тело действует на другое. Для измерения силы используется прибор. Который называется динамометр (от греческого динамис – сила, метрио –измеряю). Динамометры бывают различного устройства. Основная их часть – стальная пружина, которой придают различную форму в зависимости он назначения прибора. Устройство простейшего динамометра основывается на сравнении любой силы с силой упругости пружины.
Простейший динамометр можно изготовить из пружины с крючком, укрепленной на дощечке (рис. 2). К нижнему концу пружины прикрепляют указатель, а на доску наклеивают полоски белой бумаги.
Отметим на бумаге черточкой положение указателя при нерастянутой пружине. Эта отметка будет нулевой отметкой
Затем к крючку будем подвешивать груз массой 1/9,8 кг, т. е. 102 г. На этот груз будет действовать сила тяжести, равная 1 Н. Под действием этой силы (1 Н) пружина растянется, указатель растянется вниз. Его новое положение отмечаем на бумаге и ставим цифру 1 (рис. 3). После чего подвешиваем груз массой 204 г и ставим цифру 2. Это означает, что в таком положении сила упругости пружины равна 2 Н. Подвесив груз массой 306 г, наносим метку 3 и т. д.
Для того чтобы измерить десятые доли ньютона, нужно нанести деления – 0,1; 0,2; 0,3; 0,4 и т. д. Для этого расстояние между отметками 0 и 1; 1 и 2; 2 и 3; 3 и 4 и далее делят на десять равных частей. Так можно сделать потому, что удлинение пружины Δl увеличивается во столько раз, во сколько увеличивается сила упругости пружины Fупр. Это следует из закона Гука: Fупр= к* Δl, т. е. сила упругости тела при растяжении прямо пропорциональна изменению длины тела.
Проградуированная пружина и будет простейшим динамометром.
С динамометра измеряют не только силу тяжести, но и другие силы (силы упругости, сила трения и т. д.)
Фотосинтез – головний процес, який протікає в рослинах, без котрого не було би ніякого життя на нашій рідній планеті. Це дійсно диво фотосинтезу, адже це процес перетворення вуглекислого газу та води під дією сонячного світла в органічні речовини. І це відбувається в будь-якому зеленому листочку на Землі. Тобто, усі рослини навколо не лише прикрашають світ, дають нам плоди для життєдіяльності, але й дарують саме життя.
Раніше люди були впевнені, що рослини ростуть лише за рахунок корисних ґрунтів. Згодом почали розуміти, що навіть в поганих умовах рослина росте інколи навіть краще ніж в родючих землях. Звідки енергія? Це вдалось зрозуміти лиш нещодавно – звичайно, це все справа фотосинтезу. Енергія сонця, його світло – ось той невідомий елемент, який будує життя.
Як саме відбувається процес «акумулювання сонячної енергії»? Спочатку пригадаємо курс хімії, котрий нам нагадує, що процес окислення складних речовин проходить з виділенням енергії. Найкраще це проявляється при горінні. В живих рослих теж відбувається окислення, адже їм теж потрібна енергія для росту. І цей процес, який є досить складним і повільним, називають «диханням» рослин, тому що завжди проходить з участю кисню. Але де взяти органіку для окислення, щоб дістати енергію? Все просто, через фотосинтез, під час якого рослини і утворюють органічні речовини. Тобто, рослини «акумулюють енергію сонця».
Фотосинтез може здійснюватися виключно за до певних речовин – пігментів. І головний з них хлорофіл. Він має зелений колір і надає зелене забарвлення листочкам рослин і всьому рослинному світу. Хлорофіл зосереджений в спеціальних органелах рослинної клітини – хлоропластах, а точніше – в особливих структурах хлоропластів – тилакоїдах.
За хімічною будовою хлорофіл нагадує головний білок крові – гемоглобін. Він має таке ж порфіринове кільце, тільки у гемоглобіну в центрі цього кільця знаходиться атом заліза, а у хлорофілу – магній. Порфіринове кільце являє собою майже плоску пластинку, від якої відходять два органічних ланцюжка, один з яких дуже довгий, проходить під кутом, і з його до хлорофіл кріпиться до мембран.
Хлорофіл має одна чудову властивість, яке робить його абсолютно незамінною речовиною на Землі: він вміє поглинати енергію сонячного світла, збуджуючись при цьому.
Взагалі, хлорофіл далеко не єдиний пігмент рослин. Більшості з нас добре відомі каротиноїди – пігменти жовтого, червоного і оранжевого кольору. Вони постійно присутні в листі, але непомітні через присутність хлорофілу. Зате восени, коли він руйнується, каротиноїди стають добре помітні, саме вони надають листю жовте і червоне забарвлення. Каротиноїди також мають здатність поглинати сонячне світло (особливо в короткохвильовій частині спектра) і поглинену енергію передавати хлорофілу. А ще вони оберігають його від пошкоджень.
Але колір рослин і самого хлорофілу диктує фізика, вона зрозуміло пояснює, що лише зелений колір, який входить в біле сонячне світло, відбивається від листя. Всі інші кольори веселки поглинаються. Той же хлорофіл забирає світлові промені червоного та фіолетового кольорів, інші пігменти – інші відтінки. В результаті лишається зелений, який не поглинається рослинами.
Диво, яке радує око та дарує нам життя. Але це лише частина усіх фокусів флори. Крім того, під час фотосинтезу формується кисень, як побічний продукт рослин, але головний, для фауни планети. І, звичайно, без цього не було би і нас – людей.
Я научился градуировать пружину, получил шкалу с ценой деления (0,1 Н) и с ее измерил вес лапки штатива.
Объяснение:
На практике часто приходится измерять силу, с которой одно тело действует на другое. Для измерения силы используется прибор. Который называется динамометр (от греческого динамис – сила, метрио –измеряю). Динамометры бывают различного устройства. Основная их часть – стальная пружина, которой придают различную форму в зависимости он назначения прибора. Устройство простейшего динамометра основывается на сравнении любой силы с силой упругости пружины.
Простейший динамометр можно изготовить из пружины с крючком, укрепленной на дощечке (рис. 2). К нижнему концу пружины прикрепляют указатель, а на доску наклеивают полоски белой бумаги.
Отметим на бумаге черточкой положение указателя при нерастянутой пружине. Эта отметка будет нулевой отметкой
Затем к крючку будем подвешивать груз массой 1/9,8 кг, т. е. 102 г. На этот груз будет действовать сила тяжести, равная 1 Н. Под действием этой силы (1 Н) пружина растянется, указатель растянется вниз. Его новое положение отмечаем на бумаге и ставим цифру 1 (рис. 3). После чего подвешиваем груз массой 204 г и ставим цифру 2. Это означает, что в таком положении сила упругости пружины равна 2 Н. Подвесив груз массой 306 г, наносим метку 3 и т. д.
Для того чтобы измерить десятые доли ньютона, нужно нанести деления – 0,1; 0,2; 0,3; 0,4 и т. д. Для этого расстояние между отметками 0 и 1; 1 и 2; 2 и 3; 3 и 4 и далее делят на десять равных частей. Так можно сделать потому, что удлинение пружины Δl увеличивается во столько раз, во сколько увеличивается сила упругости пружины Fупр. Это следует из закона Гука: Fупр= к* Δl, т. е. сила упругости тела при растяжении прямо пропорциональна изменению длины тела.
Проградуированная пружина и будет простейшим динамометром.
С динамометра измеряют не только силу тяжести, но и другие силы (силы упругости, сила трения и т. д.)