Напівпровідники - це речовини, в яких електричний струм утворюється рухом електронів, а величина питомого опору знаходиться в межах між провідниками і діелектриками. Напівпровідниками є хімічні елементи IV, У і VI груп періодичної системи Менделєєва Д. І. - графіт, кремній, германій, селен та інші, а також багато окисли та інші сполуки різних металів. Кількість рухомих носіїв зарядів у напівпровідниках у звичайних умовах невелика, проте воно зростає в сотні і тисячі разів при деяких зовнішніх впливах (нагрівання, дія світла тощо), а також при наявності в П. певних домішок. Напівпровідники поділяються на електронні (типу n) і діркові (типу p). В П. типу і в якості носіїв зарядів розглядаються електрони, які при утворенні струму переміщаються по всьому П. подібно вільним електронам в металах. В П. типу p в якості носіїв зарядів розглядаються так звані дірки (під дірками розуміється вільне місце біля атома, яке може бути включена стороннім йому електроном). Дірки вважаються еквівалентом позитивного заряду, рівного електрону. При утворенні струму в П. типу p електрони здійснюють тільки спрямовані перескакування між сусідніми атомами; при перескоке електрона з однієї дірки в іншу дірка переміщається в протилежному напрямку, що і розглядається як освіта струму.
1. сила, що діє на провідник зі струмом в магнітному полі залежить:
б) від сили струму в провіднику, довжини провідника та величини магнітного поля
(якщо відома сила струму, довжина, та величина магнітного поля, то опір і маса не мають значення)
2. явище обертання провідної рамки зі струмом в магнітному полі використовується
а) в амперметрі
в генераторі рамка примусово обертається (механічно) а не завдяки дії поля, єлектронагрівач діє згідно закона Джоуля Ленца, взагалі без механічного руху, єлектромагніт не повертає рамку а утворює магнітне поле.
Напівпровідники - це речовини, в яких електричний струм утворюється рухом електронів, а величина питомого опору знаходиться в межах між провідниками і діелектриками. Напівпровідниками є хімічні елементи IV, У і VI груп періодичної системи Менделєєва Д. І. - графіт, кремній, германій, селен та інші, а також багато окисли та інші сполуки різних металів. Кількість рухомих носіїв зарядів у напівпровідниках у звичайних умовах невелика, проте воно зростає в сотні і тисячі разів при деяких зовнішніх впливах (нагрівання, дія світла тощо), а також при наявності в П. певних домішок.
Напівпровідники поділяються на електронні (типу n) і діркові (типу p). В П. типу і в якості носіїв зарядів розглядаються електрони, які при утворенні струму переміщаються по всьому П. подібно вільним електронам в металах. В П. типу p в якості носіїв зарядів розглядаються так звані дірки (під дірками розуміється вільне місце біля атома, яке може бути включена стороннім йому електроном). Дірки вважаються еквівалентом позитивного заряду, рівного електрону. При утворенні струму в П. типу p електрони здійснюють тільки спрямовані перескакування між сусідніми атомами; при перескоке електрона з однієї дірки в іншу дірка переміщається в протилежному напрямку, що і розглядається як освіта струму.
Объяснение:
1. сила, що діє на провідник зі струмом в магнітному полі залежить:
б) від сили струму в провіднику, довжини провідника та величини магнітного поля
(якщо відома сила струму, довжина, та величина магнітного поля, то опір і маса не мають значення)
2. явище обертання провідної рамки зі струмом в магнітному полі використовується
а) в амперметрі
в генераторі рамка примусово обертається (механічно) а не завдяки дії поля, єлектронагрівач діє згідно закона Джоуля Ленца, взагалі без механічного руху, єлектромагніт не повертає рамку а утворює магнітне поле.