решить задачи 1.Образец на растяжение из отожженной тали ( МПа, σ_т=425 МПа) имеет диаметр 12 мм и длину рабочей части 50 мм. Максимальная нагрузка равна 66700 Н, разрушение наступает при нагрузке 44500 Н.
а) Каково временное сопротивление материала при растяжении?
б) Рассчитать деформацию при растягивающем напряжении 120 МПа, описать её характер.
2. Чему равен условный предел текучести при напряжении, если Н и диаметр образца – 4 мм?
3. При испытании на сжатие образец высотой 30 мм уменьшился до 27 мм. Рассчитайте относительную деформацию образца.

Задача 3

Qн=50000 Дж    

Qx=Х Дж     η=40%

η=A/Qн

40%=Х/50000дж

Здесь Х- полезная работа (А)

Х=20000дж

A=Qн - Qx

20000дж=50000дж-Х

Здесь Х- как раз количество теплоты полученное от нагревания

Х=30000дж или 30КДЖ

ответ: 30 КДЖ

Задача 4

Температура нагревателя = 297 (Цельсия)

Температура холодильника = 37 (Цельсия)

Нужно это перевести в (Кельвин) сама не поняла зачем, но видимо так надо

297=570,15 (Кельвина)

37= 310,15 (Кельвина)

КПД (n) =

Т(нагревателя)-Т(холодильника)

————————————————— =

Т(нагревателя)

570,15-310,15

——————— = 0,456020345523108

570,15

КПД=(приблизительно)45,6...% или 46%

ответ: 46%

Удачки

Розвиток нанотехнологій починається із 1931 року, коли німецькі фізики Макс Кнолл і Эрнст Руска створили електронний мікроскоп, який уперше дозволив досліджувати нанооб’єкти. Пізніше в 1959 році американський фізик Річард Фейнман (нобелівський лауреат із фізики, 1965 р.) уперше опублікував працю, в якій оцінювалися перспективи мініатюризації під назвою «Там внизу - море місця». Він заявив: «Поки ми вимушені користуватися атомарними структурами, які пропонує нам природа... Але в принципі, фізик міг би синтезувати будь-яку речовину за заданою хімічною формулою». Тоді його слова здавалися фантастикою, оскільки не існувало технологій, що дозволили б оперувати окремими атомами на атомарному ж рівні (мається на увазі можливість пізнати окремий атом, узяти його і поставити на інше місце). Фейнман призначив нагороду $1000 тому, хто вперше зможе помістити текст сторінки з книги на шпильковій головці, з метою стимулювання інтересу до цієї сфффери (ця подія сталася в 1964 р.) У 1974 році японський фізик Норіо Танігучі ввів термін «нанотехнологія», запропонувавши описувати механізми розміром, меншим одного мікрона. Німецькими фізиками Гердом Біннігом і Генріхом Рорером був створений сканувальний тунельний мікроскоп (СТМ), що дозволив маніпулювати речовиною на атомарному рівні (1981 р.), пізніше вони отримали Нобелівську премію. Сканувальний атомно-силовий (АСМ) мікроскоп розширив типи досліджуваних матеріалів (1986 р.).
У 1985 році Роберт Керл, Харольд Крото, Річард Смоллі відкрили новий клас сполук – фулерени (Нобелівська премія 1996 рік).
У 1988 році незалежно один від одного французький та німецький вчені Альбер Ферт і Петер Грюнберг відкрили ефект гігантського магнітоопору (ГМО) (у 2007 р. присуджено Нобелівську премію з фізики), після чого магнітні наноплівки і нанодроти почали використовуватися для створення пристроїв магнітного запису. Відкриття ГМО стало основою для розвитку спінтроніки. З 1997 року компанія IBM у промислових масштабах почала виготовляти спінтронні прилади - голівки для зчитування магнітної інформації на основі ГМО розмірами 10-100 нм.
1991 рік ознаменувався відкриттям вуглецевих нанотрубок японським дослідником Суміо Іїджимою.
У 1998 році було вперше створено транзистор на основі нанотрубок Сізом Деккером (голландський фізик). А у 2004 році він з’єднав вуглецеву нанотрубку із ДНК, уперше отримавши єдиний наномеханізм, відкривши дорогу розвитку біонанотехнологіям.
2004 рік - відкриття графену, за дослідження його влас- тивостей А. К. Гейму та К. С. Новосьолову у 2010 р. присуджена Нобелівська премія з фізики. Відомі фірми IBM, Samsung фінансують наукові проекти з метою розроблення нових електронних пристроїв, що змогли б замінити кремнієві технології.