Увсех бобовых растений плод боб. его часто называют стручком, что неправильно. боб состоит из двух створок, между которыми лежат семена. у одних растений бобы маленькие — 1—2 мм, у других — более 1 м.люди употребляли в пищу бобовые растения с давних времен. при раскопках древних поселений ученые-археологи нередко находят их обугленные зерна. сейчас на полях и в огородах выращивают бобовые растения: горох, бобы, фасоль, сою, чечевицу. их едят люди. а на корм скоту высевают кормовые бобовые травы — клевер, вику, люцерну. сеют бобовые растения обычно ранней весной. урожай бывает богатый: посеешь одно зернышко, соберешь 100—150. бобы часто называют растительным мясом: в них много белка. бобовые растения важны для земледелия. на их корнях образуются маленькие клубеньки, в которых живут особые бактерии, усваивающие азот из воздуха. вот почему после бобовых в почве остается много азота. он полезен пшенице, кукурузе и многим другим растениям, которые потом будут посеяны на том же поле. из стеблей и листьев готовят сено, питательный силос, который любят коровы, овцы, свиньи. среди бобовых также много растений, ценное сырье, краски, лекарства. а душистый горошек, многолетний люпин с яркими цветками украшают наши клумбы.
Слово «робота» у повсякденному житті має багато значень.
Поняття «робота» у фізиці має певний сенс.
Механічна робота (або робота сили) відбувається в тому випадку, коли відбувається рух тіла під дією сили.
Французький учений Віктор Понселе на початку ХІХ століття писав: «Дії, виконувані різними двигунами, нескінченно різноманітні. Щоб мати можливість порівнювати їх між собою, треба ввести величину, що для всіх двигунів служила б загальною мірою».
Такою мірою Понселе запропонував уважати добуток сили на переміщення точки її прикладання. Таку величину він назвав механічною роботою.
Слово «робота» у повсякденному житті має багато значень.
Поняття «робота» у фізиці має певний сенс.
Механічна робота (або робота сили) відбувається в тому випадку, коли відбувається рух тіла під дією сили.
Французький учений Віктор Понселе на початку ХІХ століття писав: «Дії, виконувані різними двигунами, нескінченно різноманітні. Щоб мати можливість порівнювати їх між собою, треба ввести величину, що для всіх двигунів служила б загальною мірою».
Такою мірою Понселе запропонував уважати добуток сили на переміщення точки її прикладання. Таку величину він назвав механічною роботою.
Объяснение: