Шарик массой 1г и зарядом 0,1 мкКл висит на невесомой и нерастяжимой нити в однородном ЭП напряжённостью 100кВ/м. Если ускорение свободного падения равно 9,8м/с2 то чему равна сила натяжения нити в мн с точностью до целого числа
Электрохимический эквивалент золота k, фигурирующий в законе Фарадея, можно найти таким образом:
k=(1/F)*(M/m)
Здесь F – число Фарадея, равное 96600 Кл/моль; M – молярная масса золота; n – валентность золота, равная 2 согласно условию задачи. Известно, что атомная масса, выраженная в а.е.м, численно равна молярной массе, выраженной в г/моль, то есть молярная масса золота M равна 197,2 г/моль или 0,1972 кг/моль. Тогда посчитаем численный ответ:
Пояснення : При впорядкованому русі заряджених частинок у провіднику електричне поле виконує роботу. Цю роботу прийнято називати роботою струму. Якщо розглядати довільну ділянку електричного кола — однорідний провідник: нитку лампи розжарення, резистор, обмотку електродвигуна тощо, то можна з'ясувати, що за інтервал часу ∆t через поперечний переріз провідника S проходить заряд ∆q. Тоді електричне поле виконує роботу
А = ∆qU. Оскільки сила струму де I — сила струму в колі; U — напруга на ділянці кола; ∆t —інтервал часу, протягом якого виконувалася робота. Робота електричного струму на ділянці кола визначається добутком сили струму, напруги та інтервалу часу, протягом якого ця робота виконувалася.
Электрохимический эквивалент золота k, фигурирующий в законе Фарадея, можно найти таким образом:
k=(1/F)*(M/m)
Здесь F – число Фарадея, равное 96600 Кл/моль; M – молярная масса золота; n – валентность золота, равная 2 согласно условию задачи. Известно, что атомная масса, выраженная в а.е.м, численно равна молярной массе, выраженной в г/моль, то есть молярная масса золота M равна 197,2 г/моль или 0,1972 кг/моль. Тогда посчитаем численный ответ:
k=(1/96600)*(0.1972/3)= 6,8 * 10 ^ -7(в минус седьмой степени) кг/Кл
6,8·10^-7 кг/Кл
Відповідь: А = IU∆t
Пояснення : При впорядкованому русі заряджених частинок у провіднику електричне поле виконує роботу. Цю роботу прийнято називати роботою струму. Якщо розглядати довільну ділянку електричного кола — однорідний провідник: нитку лампи розжарення, резистор, обмотку електродвигуна тощо, то можна з'ясувати, що за інтервал часу ∆t через поперечний переріз провідника S проходить заряд ∆q. Тоді електричне поле виконує роботу
А = ∆qU. Оскільки сила струму де I — сила струму в колі; U — напруга на ділянці кола; ∆t —інтервал часу, протягом якого виконувалася робота. Робота електричного струму на ділянці кола визначається добутком сили струму, напруги та інтервалу часу, протягом якого ця робота виконувалася.