Шарик массой 200 грамм подвешивают на невесомую пружину жесткостью 40 ньютонов на метр. пружину вращают так, что она с шариком описывает в пространстве конус. определите, как велико при этом удлинение пружины, если длина пружины в недеформированном состоянии 60 сантиметров, а частота вращения 0,5 оборотов в секунду.
Конвекція буває природною, що має на увазі мимовільне виникнення при нерівномірним тепловим навантаженням. Нижні частки нагріваючись і полегшуючись рухаються вгору, а верхні навпаки, формується процес перемішування, який повторюється знову і знову.
При виконанні деяких умов самоперемішування перетворюється в структурні вихори з умовно правильними ґратами у вигляді конвекційних осередків. Конвекція підрозділяється на:
турбулентну;
ламінарну.
Прикладами конвекції в природі є хмари і їх формування.
Рух тектонічних плит і гранулювання на Сонці – це теж природна конвекція в природі. Штучна конвекція пов’язана з переміщенням частинок, викликаним примусовими діями ззовні. Примусова конвекція застосовується, якщо ефекту природної недостатньо. Наприклад:
рух лопатей вентиляційних приладів;
робота насосного обладнання;
перемішування речовин віночком і т. д.
Через виникнення конвекція підрозділяється на:
стресову;
гравітаційну;
термокапілярну;
магнітну;
термодинамічну.
Найпопулярнішим є поширення конвекції в рідких і газоподібних середовищах описав Буссінеска. Наприклад, під капілярною конвекцією слід розуміти явище в рідкому середовищі, коли на її вільну поверхню впливають перепади напруги, скажімо, зміна температури води.
При цьому інтенсивність термокапілярної конвекції мала і у звичайному житті визнається несуттєвою. Але в космічному просторі завдяки даному виду конвекції в судинах виникають рухи. У природі природна конвекція буває в нижніх шарах Землі, в її надрах, в безодні океану. Вплив при цьому обумовлено архімедовою силою, коли відмінність в щільності нагрітої і холодної речовин змушує переміщатися їх частки в напрямку, протилежному дії сили тяжіння. Результатом такого руху є те, що поступово температура речовини вирівнюється. Якщо тепло підведене стаціонарно, то конвекційні потоки також будуть стаціонарними. А інтенсивність їх завжди обумовлена температурним розходженням в шарах.
КПД - это отношение полезной работы к затраченой.
То есть n = A(полезная)/А(затраченая) = 0,7
А(полезная) = сm(t2-t1) - полезная работа это количество теплоты, которое мы дали воде, чтобы нагреть ее.
А(затраченая) = Pt - затраченая работа, это работа горелки. Она расчитывается как произведение мощности горелки на время. Мощность мы найдем перемножив напряжение и силу тока. Нам известна сила тока, но не известно напряжение. Найдем его по формуле: U=IR. Все подставляем, выражаем t2. Будет выглядеть все это так:
n = A(полезн.)/А(затр.) = 0,7
n = (c*m*(t2 - t1)) / (I*U*t) =0.7
n = (4200 * (t2 - 20)) / 6000 = 0.7
(4200*t2 - 84000) / 6000 = 0.7
t2 = (0.7 * 6000 + 84000) / 4200 = 21
ответ: 21.
Немного изменил.