Тема. Визначення густини речовини (твердих тіл і рідин). Мета: визначити густини пропонованих твердих тіл і рідини.
Обладнання: терези з важками; мірний циліндр; лінійка; паперові серветки; досліджувані тверді тіла (дерев'яний брусок і металеве тіло з ниткою); склянка з досліджуваною рідиною.
Хід роботи
Підготовка до експерименту
1. Перш ніж розпочати вимірювання, згадайте:
1) формулу, за якою обчислюють густину;
вимірювання об’єму твердого тіла;
3) правила роботи з важільними терезами;
4) запобіжні заходи, яких необхідно дотримуватися під час роботи з мірним циліндром.
2. Визначте й запишіть ціну поділки шкали лінійки та ціну поділки шкали мірного циліндра.
Слін = 2; Сцил = 0.1.
Експеримент
Результати вимірювань і обчислень відразу заносьте до таблиці.
1. Для визначення густини деревини, з якої виготовлений брусок, виміряйте:
1) довжину, ширину та висоту бруска за до лінійки.
l = см; d = см; h = см;
V = ldh =
2) масу бруска за до терезів.
m = г.
Густина бруска:
2. Для визначення густини металу, з якого виготовлене тіло неправильної геометричної форми, виміряйте:
1) масу металевого тіла за до терезів.
m = г.
2) об’єм металевого тіла за до мірного циліндра (рис. 1).
V1 = см3; V2 = см3; V = V2 – V1 см3;
Густина метала:
3. Для визначення густини рідини:
1) виміряйте масу склянки з рідиною: m1 = г;
2) перелийте рідину в мірний циліндр і виміряйте її об’єм:
V = см3.
3) виміряйте масу порожньої склянки: m2 = г.
4) визначте масу рідини:
m = m1 – m2 = г.
Густина рідини:
Досліджуване тіло або рідина Маса
m, г Об'єм
V, см3 Густина ρ Речовина
г/см3 кг/м3
Аналіз експерименту та його результатів
Проаналізуйте експеримент і його результати. Сформулюйте висновок, у якому зазначте: 1) яку фізичну величину ви сьогодні вимірювали; 2) які результати отримали; 3) які чинники вплинули на точність вимірювання.
Висновок
Поэтому каждая молекула стремится вжаться внутрь капли.
А это означает, что капля принимает форму с наименьшей поверхностью - шар.
И поверхность эта давит внутрь капли с какой-то силой - это и есть сила поверхностного натяжения.
Потенциальная энергия упруго деформированного тела равна работе, которую совершает сила упругости при переходе тела в состояние, в котором деформация равна нулю.
Из этой формулы видно, что, растягивая с одной и той же силой разные пружины, мы сообщим им различный запас потенциальной энергии: чем жестче пружина, то есть чем больше коэффициент упругости, тем меньше потенциальная энергия; и наоборот: чем мягче пружина, тем больше энергия, которую она запасет при данной силе, растянувшей ее. Это можно уяснить себе наглядно, если учесть, что при одинаковых действующих силах растяжение мягкой пружины больше, чем жесткой, а потому больше и произведение силы на путь точки приложения силы.
Так же есть:
Потенциальная энергия :
Кинетическая энергия