Теоретичні відомості Якщо в калориметр з водою покласти лід масою m1 при температурі t1 =0 0С, то лід почне плавитись (танути), а вода, що утворилась з льоду буде нагріватись від температури t1 до температури t , яка встановиться в калориметрі. Вода ж яка знаходилась в калориметрі і сам калориметр, віддаючи тепло, будуть охолоджуватись від деякої початкової температури t2 до t .
- кількість теплоти, яка поглинається при плавленні льоду масою m1;
- кількість теплоти, яка поглинається при нагріванні льодяної води, яка утворилась з льоду від t1 до t;
- кількість теплоти, яка виділяється водою масою m2 , що знаходиться в калориметрі, при її охолодженні від температури t2 до t;
с1 - питома теплоємність води;
- кількість теплоти, яка виділяється калориметром при його охолодженні від температури t2 до t;
с2 - питома теплоємність калориметра;
m3 - маса калориметра;
Будемо вважати, що немає теплообміну з навколишнім середовищем.
Складемо рівняння теплового балансу:
- робоча формула
Хід роботи
1. Керуючись теоретичними відомостями підготуйте в зошиті таблицю даних, яку складіть самостійно.
2. Визначте масу внутрішньої посудини калориметра m2та запишіть її до таблиці даних.
3. За до мензурки відмірте 100 - 200 мл води та налийте її в калориметр. Виміряний об'єм (V2) запишіть до таблиці.
4. Знаючи об'єм води в калориметрі знайдіть її масу, вважаючи, що густина води 1 г/см3. Обраховане значення маси води (m2) запишіть до таблиці.
5. За до термометра виміряйте початкову температуру води та запишіть це значення до таблиці. Вийміть термометр із води, висушіть його серветкою та покладіть у футляр.
6. Киньте шматочок льоду у воду та почекайте поки він повністю розтане.
7. Виміряйте температуру води в калориметрі t. Після цього вийміть термометр із води, висушіть його серветкою та покладіть у футляр.
8. Знаючи початкову масу внутрішньої посудини калориметра і налитої у нього води, знайдіть масу калориметра з водою - М після занурення в неї льоду. Знайдіть масу льоду, яка розплавилась m1 = M - m2- m3 . Отримане значення занесіть до таблиці.
9. За таблицями визначте питому теплоємність калориметра та води.
10. Використовуючи формулу знайдіть питому теплоту плавлення льоду. Результати обрахунків занесіть до таблиці.
11. Порівняйте отримане значення з табличним значенням. Запишіть обидва значення до складеної вами таблиці.
12. Зробіть висновок у якому вкажіть причини похибок, що призвели до неточних результатів.
Держи: Скорость меньшего осколка -12,23 м/с
Объяснение:
По закону сохранения импульса тела в замкнутой системе импульс всех тел системы есть величина постоянная.
Т.е. импульс ядра равен сумме импульсов его осколков.
mυ=m₁υ₁+m₂υ₂
m = 81 кг + 144 кг =225 кг - масса ядра,
υ = 1,1 м/с - скорость ядра.
Импульс ядра : mυ = 225 кг * 1,1 м/с = 247,5 кг*м/с,
m₁ = 144 кг - масса большего осколка, υ₁ = 8,6 м/с - скорость большего осколка,
Импульс большего осколка m₁υ₁ = 144 кг * 8,6 м/с = 1238,4 кг*м/с
m₂ = 81 кг - масса меньшего осколка, υ₂ - скорость меньшего осколка, υ₂ - импульс меньшего осколка.
Найдем скорость меньшего осколка:
υ₂= mυ-m₁υ₁/m₂=247,5-1238,4/81=-12,23м/с
Скорость меньшего осколка -12,23 м/с, знак минус показывает, что осколок изменил направление.
ответ разместил: Kasha09
Ура́н — планета Солнечной системы, седьмая по удалённости от Солнца, третья по диаметру и четвёртая по массе. Была открыта в 1781 году английским астрономом Уильямом Гершелем и названа в честь греческого бога неба Урана.
Планета
Открытие
Первооткрыватель
Уильям Гершель
Место открытия
Бат, Великобритания
Дата открытия
13 марта 1781
обнаружения
прямое наблюдение
Орбитальные характеристики
Эпоха: J2000
Перигелий
2 748 938 461 км
18,375 518 63 а.е.
Афелий
3 004 419 704 км
20,083 305 26 а.е.
Большая полуось (a)
2 876 679 082 км
19,229 411 95 а.е.
Эксцентриситет орбиты (e)
0,044 405 586
Сидерический период обращения
30 685,4 земных суток или
84.01 года[1]
Синодический период обращения
369,66 дней[2]
Орбитальная скорость (v)
6,81 км/с[2]
Средняя аномалия (Mo)
142,955717°
Наклонение (i)
0,772556°
6,48°
относительно солнечного экватора
Долгота восходящего узла (Ω)
73,989821°
Аргумент перицентра (ω)
96,541318°
Чей спутник
Солнце
Спутники
27
Физические характеристики
Полярное сжатие
0,02293
Экваториальный радиус
25 559 км[3][4]
Полярный радиус
24 973 км[3][4]
Средний радиус
25 362 ± 7 км[5]
Площадь поверхности (S)
8,1156⋅109 км²[4][6]
Объём (V)
6,833⋅1013 км³[4][7]
Масса (m)
8,6813⋅1025 кг[7]
14,54 земных
Средняя плотность (ρ)
1,27 г/см³[2][4]
Ускорение свободного падения на экваторе (g)
8,87 м/с² (0,886 g)
Вторая космическая скорость (v2)
21,3 км/c[2][4]
Экваториальная скорость вращения
2,59 км/с
9 324 км/ч
Период вращения (T)
0,71833 дней
17 ч 14 мин 24 с
Наклон оси
97,77°[3]
Прямое восхождение северного полюса (α)
17 ч 9 мин 15 с
257,311°[3]
Склонение северного полюса (δ)
−15,175°[3]
Альбедо
0,300 (Бонд)
0,51 (геом.)[2]
Видимая звёздная величина
5,9[8] — 5,32[2]
Угловой диаметр
3,3"—4,1"[2]
Температура
мин. сред. макс.
уровень 1 бара
76 K[9]
0,1 бара (тропопауза)
49 К[10] (−224 °C) 53 К[10] (−220 °C) 57 К[10] (−216 °C)
Атмосфера
Состав:
83±3 % Водород (H2)
15±3 % Гелий
2,3 % Метан Лёд: аммиачный
водяной
гидросульфидно-аммиачный
метановый
Объяснение: