У однорідному магнітному полі, індукція якого В=0,5Тл, рівномірно рухається провідник довжиною l=10см. по провіднику тече струм І=2А. Швидкість руху провідника V=20см/с й
направлена перпендикулярно до вектора індукції В. знайти роботу переміщення провідника за час
t=10c.
8. На котушку діаметром d=2см намотано N=100 витків мідного дроту перерізом S=0,5мм2
, коефіцієнт
самоіндукції котушки L=62,6·10-8
Гн. Яка напруга буде на її кінцях, якщо вона підключена до
джерела постійного струму і по ній тече струм силою І=5А?05. На котушку діаметром d=2см
намотано N=100 витків мідного дроту перерізом S=0,5мм2
, коефіцієнт самоіндукції котушки
L=62,6·10-8
Гн. Яка напруга буде на її кінцях, якщо вона підключена до джерела постійного струму і
по ній тече струм силою І=5А?
9. Прямий провідник довжиною l=10см поміщений в однорідне магнітне поле з індукцією В=1Тл.
Кінці його замкнені гнучким дротом, що знаходиться за межами поля. Опір цього кола R=0.4Ом.
Яка потужність Р потрібна для того, щоб рухати провідник перпендикулярно лініям індукції зі
швидкістю V=20м/с?
10. Визначити індукцію магнітного поля, якщо максимальний обертаючий момент сил, який діє на
рамку площею 1 см2
, дорівнює 510–4 Нм при струмі в 1 А. На рамці намотано
100 витків дроту.
11. Протон описує коло радіусом R = 5 cм в однорідному магнітному полі з індукцією В = 20 мТл .
Визначити швидкість протона.
12. Число витків на одиниці довжини одношарового соленоїду без сердечника 20см-1
, його довжина
20см, діаметр 2см, опір обмотки 300 Ом. В соленоїді струм збільшився від 0 до 5 А. Визначити
кількість електрики, яка при цьому індукувалася.

Вірні:
2.В колебательном контуре магнитное поле сосредоточено в катушке.
4.Система, которая сама регулирует поступление энергии, называется автоколивальною.
5.В основе работы генератора тока лежит явление электромагнитной индукции.
6. Резонансная частота контура зависит от индуктивности и емкости контура.
Не вірні:
1.Сопротивление колебательного контура должен быть большим иначе колебания не возникнут.
3.Увеличение периода колебаний в колебательном контуре приводит к увеличению циклической частоты
 

Для описания этих изменений вводят функцию состояния - внутреннюю энергию U и две функции перехода - теплоту Q и работу A. Математическая формулировка первого закона:

dU = Q - A (дифференциальная форма) (2.1)

U = Q - A (интегральная форма) (2.2)

Буква в уравнении (2.1) отражает тот факт, что Q и A - функции перехода и их бесконечно малое изменение не является полным дифференциалом.

В уравнениях (2.1) и (2.2) знаки теплоты и работы выбраны следующим образом. Теплота считается положительной, если она передается системе. Напротив, работа считается положительной, если она совершается системой над окружающей средой.

Существуют разные виды работы: механическая, электрическая, магнитная, поверхностная и др. Бесконечно малую работу любого вида можно представить как произведение обобщенной силы на приращение обобщенной координаты, например:

Aмех = p. dV; Aэл = . dе; Aпов = . dW (2.3)

( - электрический потенциал, e - заряд, - поверхностное натяжение, W - площадь поверхности). С учетом (2.3), дифференциальное выражение первого закона можно представить в виде:

dU = Q - p. dV Aнемех (2.4)

В дальнейшем изложении немеханическими видами работы мы будем, по умолчанию, пренебрегать.

Механическую работу, производимую при расширении против внешнего давления pex, рассчитывают по формуле:

A = (2.5)

Если процесс расширения обратим, то внешнее давление отличается от давления системы (например, газа) на бесконечно малую величину: pex = pin - dp и в формулу (2.5) можно подставлять давление самой системы, которое определяется по уравнению состояния.

Проще всего рассчитывать работу, совершаемую идеальным газом, для которого известно уравнение состояния p = nRT / V (табл. 1).