Під цим терміном мається на увазі подолання предметом гравітації за до магнітного поля. Однією з його характеристик є магнітне тиск, воно-то і використовується для «боротьби» з земним тяжінням.
Простіше кажучи, коли гравітація притягує об`єкт вниз, магнітне тиск направляється таким чином, щоб воно відштовхувало його в зворотному напрямку - вгору. Так виникає левітація магніту. Утруднення реалізації теорії в тому, що статичне поле нестабільне і не фокусується в заданій точці, так що ефективно протистояти тяжінню може не цілком. Тому потрібні допоміжні елементи, які додадуть магнітному полю динамічну стійкість, щоб левітація магніту була явищем регулярним. Як стабілізатори для нього використовуються різні прийоми. Найчастіше - електрострум через надпровідники, але є й інші напрацювання в даній області.
Фантасти мріяли про портативних апаратах розміром з рюкзак, які могли б «левітувати» людину в потрібному їй напрямку зі значною швидкістю. Наука поки пішла іншим шляхом, більш практичному і здійсненному - був створений потяг, що переміщається за до магнітної левітації.
Такі потяги, які часто іменуються Маглев (від словосполучення «магнітна левітація»), вже є складовою частиною транспортної інфраструктури Японії. Правда, і в цій країні потяги на магнітній подушці займають незначну частину в загальному обсязі транспортних засобів. Причина проста і банальна - створення транспортної мережі для маглева вимагає досить значних фінансових вливань. На жаль, існуючі залізниці не можуть бути використані для потягів майбутнього покоління. Маглеви використовують зовсім інший принцип руху - вони пересуваються на електромагнітному полі, створювати потужні магнітами, прокладеними під колією.
Іншим дуже перспективним напрямком практичного використання магнітної левітації є магнітні підшипники, використовувані в якості ключових деталей різних пристроїв і механізмів. Очевидною перевагою підшипників на магнітної левітації є зняття проблеми зносу матеріалу. Традиційні підшипники досить швидко приходять в непридатність, так як на них припадає основна механічне навантаження. Найчастіше це означає не тільки додаткові витрати, але і підвищений ризик безпеки для життя і здоров`я людей. У магнітних підшипниках знос деталей багаторазово менше, так як і механічного контакту між ними немає. Це відкриває простір для використання таких підшипників в екстремальних умовах, де утруднені ремонтні роботи (наприклад, в атомній енергетиці або в умовах особливо високих або низьких температур). Разом з тим вже знаходять широке застосування такі пристрої, як вертикальні вітрогенератори на магнітної левітації. Саме використання в них магнітних підшипників робить їх особливо привабливим отримання електроенергії з енергії вітру. Фактично ротор вітрогенератора висить в повітрі, спираючись на підшипники, які летять за до магнітної левітації. Для звичайних вітрогенераторів надійні опори були великою проблемою: крім значної ваги всього пристрою додатковим навантаженням було активний вплив вітру, який розхитував весь генератор.
Сначала найдём формулу скорости: V = В нашем случае S - расстояние - длина окружности Земли = 2πr, а t - период обращения = T. Подставив это всё в формулу, получим: V = Так как мы находим скорость определённого объекта, который находится на высоте h от планеты, то в формуле делаем изменения: R - радиус планеты, h - расстояние до тела от поверхности планеты. Получаем: V = Подставив численные значения, получаем: V = ≈7.81 (км/с)
Кстати, 5400 - это секунды. Мы превратили минуты в секунды, умножив 90 на 60с.
Під цим терміном мається на увазі подолання предметом гравітації за до магнітного поля. Однією з його характеристик є магнітне тиск, воно-то і використовується для «боротьби» з земним тяжінням.
Простіше кажучи, коли гравітація притягує об`єкт вниз, магнітне тиск направляється таким чином, щоб воно відштовхувало його в зворотному напрямку - вгору. Так виникає левітація магніту. Утруднення реалізації теорії в тому, що статичне поле нестабільне і не фокусується в заданій точці, так що ефективно протистояти тяжінню може не цілком. Тому потрібні допоміжні елементи, які додадуть магнітному полю динамічну стійкість, щоб левітація магніту була явищем регулярним. Як стабілізатори для нього використовуються різні прийоми. Найчастіше - електрострум через надпровідники, але є й інші напрацювання в даній області.
Фантасти мріяли про портативних апаратах розміром з рюкзак, які могли б «левітувати» людину в потрібному їй напрямку зі значною швидкістю. Наука поки пішла іншим шляхом, більш практичному і здійсненному - був створений потяг, що переміщається за до магнітної левітації.
Такі потяги, які часто іменуються Маглев (від словосполучення «магнітна левітація»), вже є складовою частиною транспортної інфраструктури Японії. Правда, і в цій країні потяги на магнітній подушці займають незначну частину в загальному обсязі транспортних засобів. Причина проста і банальна - створення транспортної мережі для маглева вимагає досить значних фінансових вливань. На жаль, існуючі залізниці не можуть бути використані для потягів майбутнього покоління. Маглеви використовують зовсім інший принцип руху - вони пересуваються на електромагнітному полі, створювати потужні магнітами, прокладеними під колією.
Іншим дуже перспективним напрямком практичного використання магнітної левітації є магнітні підшипники, використовувані в якості ключових деталей різних пристроїв і механізмів. Очевидною перевагою підшипників на магнітної левітації є зняття проблеми зносу матеріалу. Традиційні підшипники досить швидко приходять в непридатність, так як на них припадає основна механічне навантаження. Найчастіше це означає не тільки додаткові витрати, але і підвищений ризик безпеки для життя і здоров`я людей. У магнітних підшипниках знос деталей багаторазово менше, так як і механічного контакту між ними немає. Це відкриває простір для використання таких підшипників в екстремальних умовах, де утруднені ремонтні роботи (наприклад, в атомній енергетиці або в умовах особливо високих або низьких температур). Разом з тим вже знаходять широке застосування такі пристрої, як вертикальні вітрогенератори на магнітної левітації. Саме використання в них магнітних підшипників робить їх особливо привабливим отримання електроенергії з енергії вітру. Фактично ротор вітрогенератора висить в повітрі, спираючись на підшипники, які летять за до магнітної левітації. Для звичайних вітрогенераторів надійні опори були великою проблемою: крім значної ваги всього пристрою додатковим навантаженням було активний вплив вітру, який розхитував весь генератор.
V =
В нашем случае S - расстояние - длина окружности Земли = 2πr, а t - период обращения = T. Подставив это всё в формулу, получим:
V =
Так как мы находим скорость определённого объекта, который находится на высоте h от планеты, то в формуле делаем изменения: R - радиус планеты, h - расстояние до тела от поверхности планеты. Получаем:
V =
Подставив численные значения, получаем:
V =
Кстати, 5400 - это секунды. Мы превратили минуты в секунды, умножив 90 на 60с.