Відрізки одного й того ж самого алюмінієвого проводу різної довжини (1 м, 2
м та 3 м) підключені до джерела живлення послідовно. Який з них виділяє
найбільшу кількість теплоти?
А) довжиною 1 м; Б) довжиною 2 м;
В) довжиною 3 м; Г) кількість теплоти однакова.
2. (1б) Алюмінієві провідники однакової довжини, але різного перерізу (6 мм2
, 2,5
мм
2
та 1,5 мм2
) з’єднані паралельно. Який з них виділяє найменшу кількість теплоти
при проходженні по ньому електричного струму?
А) перерізом довжиною 2,5 мм2
; Б) перерізом 6 мм
2
;
В) кількість теплоти однакова; Г) перерізом 1,5 мм2
.
3. (1б) На рисунку зображено електричне коло з джерелом живлення, яке містить
п’ять ламп Л1, Л2, Л3, Л4, Л5 та чотири запобіжника 1, 2, 3 та 4. Якщо перегорять
запобіжники 1 та 3, то:
А) лампи Л1, Л3 та Л4 не світяться, лампа Л3 та Л2 світиться;
Б) лампи Л1, Л2 та Л4 не світяться, лампа Л3 та Л5 світиться;
В) лампи Л1, Л5 та Л4 не світяться, лампа Л2 та Л3 світиться;
Г) лампи Л1, Л2 та Л5 не світяться, лампа Л4 та Л5 світиться.
4. (1б) Обчисліть кількість теплоти, яка виділяється на резисторі опором 20 Ом,
протягом 20 с, якщо по ньому протікає струм 2 А.
5. (2б) Три резистори опорами 30 Ом, 20 Ом та 40 Ом з’єднані паралельно і
приєднані до джерела струму, напруга на виході якого становить 12 В. Скільки
теплоти виділяється на цих резисторах разом за три хвилини?
6. (1б) Три резистори опорами 30 Ом, 20 Ом та 50 Ом з’єднані послідовно і
приєднані до джерела струму, напруга на виході якого становить 50 В. Скільки
теплоти виділяється на цих резисторах разом за п’ять хвилини?
7. (2б) Визначте кількість теплоти, яка виділяється на кожному
резисторі протягом 30 с, та загальну кількість теплоти (див.
рисунок), якщо R1 = 30 Ом, R2 = 90 Ом, R3 = 80 Ом.
Резистори під’єднані до джерела живлення з напругою 72 В.
8. (3б) На яку висоту можна було б підняти вантаж масою 20 кг за рахунок енергії,
яка виділяється в нагрівачі протягом 2 хвилин, виготовленого з 50 м фехралевого
дроту з площею перерізу 4 мм2
. Нагрівач від мережі 65 В НАДО
через ∆t координата ∆t*v+a* ∆t^2/2
через 2∆t координата 2∆t*v+a* (2∆t)^2/2
за первые ∆t пройден путь ∆t*v+a* ∆t^2/2
за последующие ∆t пройден путь (2∆t*v+a* (2∆t)^2/2) - (∆t*v+a* ∆t^2/2)=(∆t*v+3a* ∆t^2/2)
разность путей, проходимых телом за два последовательных промежутка времени (∆t*v+3a* ∆t^2/2) - ( ∆t*v+a* ∆t^2/2) = a* ∆t^2 = ∆S
a= ∆S/∆t^2
ускорение тела, движущегося вверх по наклонной плоскости
a=g*(sin+k*cos)
k=(a/g-sin)/cos = (∆S/(∆t^2g)-sin)/cos = (0,08/(0,1^2*10)-(3/5))/(4/5) = 0,25
ускорение тела, движущегося вниз по наклонной плоскости
a=g*(sin-k*cos)
k=(sin -a/g)/cos = (sin - ∆S/(∆t^2g) )/cos = ((3/5)-0,08/(0,1^2*10)))/(4/5) = -0,25 - ложный корень
ответ к=0,25
в нашем случае равнодействующая архимедовой силы и силы тяжести равна по модулю весу шарика так как плотность жидкости в 2 раза выше плотности шарика
и равнодействующая архимедовой силы и силы тяжести равна силе трения с противоположным направлением, так как шарик движется без ускорения
значит сила трения равна силе тяжести шарика (весу)
искомое соотношение 1:1 = 1