В момент, коли перше тіло почало вільно падати з висоти 80 м над поверхнею землі, друге тіло кинули вертикально вгору з поверхні землі зі швидкістю 20 м/с. Знайдіть: а) максимальну висоту підйому другого тіла; б) час і місце зустрічі тіл.

2 стакана

Объяснение:

Обозначим массу воды в одном стакане как m кг, а кол-во стаканов кипятка как x . Таким образом, у нас имеется 4·m кг воды при температуре 25 °C и x·m кг воды при температуре 100 °C.

Запишем уравнения теплового баланса, обозначив через c удельную теплоемкость воды.

Кол-во теплоты, затраченное на нагрев холодной воды от 25°C до 50°C

Q₁ = c·4·m·(50-25) = 100·c·m

Кол-во теплоты, затраченное на охлаждение кипятка со 100 °C до 50 °C

Q₂ = c·x·m·(50-100) = -50·x·c·m

Т.к. теплообмена со средой и сосудом не происходило, то :

Q₁ + Q₂ = 0

100·c·m - 50·x·c·m = 0

50·x·c·m = 100·c·m

50·x = 100

x =2

   Зміни, що відбуваються в розвитку людства, вражають. Буквально на очах одного-двох поколінь технічний і навіть побутовий ландшафт нашого буття змінився кардинально, що цілком спирається на відкриття в науці. Це визнав і Президент США Барак Обама, який у квітні ц.р., виступаючи перед членами НАН США, заявив, що “усі цивілізаційні завоювання людства зобов’язані науці” і що “наука нам потрібна як ніколи раніше”. Якщо порівнювати розвиток вже самої науки як окремої галузі впродовж її історії, що по суті налічує не більше 300-400 років, то стає очевидним, що він лише прискорюється. Особливо помітним це прискорення стало у другій половині минулого століття, і немає жодних сумнівів, що в найближчому майбутньому воно, як мінімум, не загальмується. При цьому гігантськими кроками йде накопичення і необхідність обробки величезних обсягів різноманітної інформації, що не дозволяє в одній, навіть відносно великій, статті спробувати хоча б приблизно відповісти на питання: а що ж нас чекає в столітті, в яке людство тільки-но вступило?   На нього важко відповісти і в тому випадку, якщо мова йде лише про одну із наук, проте я ризикну поділитися з молоддю, що читає “Київський політехнік”, своїми думками щодо фізики. На це мне надихає велика власна віра в непереборну силу науки, яка давно, прямо за висловом Карла Маркса, перетворилась у найпотужнішу продуктивну силу. Якщо ж порівнювати роль тієї чи іншої природничої науки, то досить легко переконатися, що провідне місце серед них, безумовно, посідає фізика. Такий висновок випливає з того, що вона серед усіх природничих наук найбільш фундаментальна, або така, що вивчає найглибші та найзагальніші закони природи. Відкриті нею (або, точніше сказати, фізиками) закономірності лежать в основі і хімічних, і біологічних, і геологічних, і космологічних процесів.