В железном калориметре массой 100 г находится вода массой 500 г при температуре 15 ° С. Когда в воду погрузили алюминиевый брусок с температурой 100ºС, то температура воды увеличилась на 2 ° С. Определите массу алюминиевого бруска. Удельная теплоемкость железа равна 460 Дж / (кгꞏК), удельная теплоемкость алюминия 920 Дж / (кгꞏК), удельная теплоемкость воды составляет 4200 Дж / (кгꞏК).
— С решением
ответ: при увеличении площади поперечного сечения проводника сопротивление уменьшится в 4 раза.
Объяснение:
Сопротивление проводника определяется по формуле:
R=ρl/S, где: ρ-удельное сопротивлене проводника; l-длина проводника; S-площадь поперечного сечения проводника.
При увеличении поперечного сечения в 4 раза имеем следующую формулу:
R1=ρ*l/S
R2=ρ*l/4S
Для сравнения результата разделим R2 на R1
R2/R1=(ρ*l/4S)/(ρ*l/S)=1/4
Вывод: при увеличении площади поперечного сечения проводника сопротивление уменьшится в 4 раза.
Для кожного досліду порівняйте значення сили (F) зі значенням ваги тіла (P) і зробіть висновок про виграш у силі, який дає похила площина:
При руху тіла по похилій площині, значення сили (F) може бути меншим за значення ваги тіла (P). Це стає можливим завдяки розкладанню ваги тіла на дві компоненти: перпендикулярну до похилої площини (P₁) та паралельну до неї (P₂). Сила, що діє похилою площиною (F), виконує роботу по переміщенню тіла, проте значення цієї сили може бути меншим за значення ваги тіла (P), оскільки P₁ < P.
Порівняйте корисну та повну роботу:
Корисна робота відображає виконану роботу, яка корисна для досягнення певної мети. У контексті похилої площини, корисна робота відбувається тільки в тому напрямку, в якому переміщується тіло, і визначається формулою:
Корисна робота = сила (F) * відстань переміщення (d) * косинус кута (θ) між силою і напрямом переміщення.
Повна робота включає як корисну роботу, так і втрату енергії на подолання опору або тертя. В контексті похилої площини, повна робота враховує також втрату енергії на подолання сил тертя та інших неуникнених опорів.
Порівняйте одержані значення ККД і зробіть висновок, чи залежить ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною:
ККД (коефіцієнт корисної дії) визначається як відношення корисної роботи до повної роботи, тобто:
ККД = (корисна робота) / (повна робота).
ККД може залежати від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, оскільки залежить від відношення корисної роботи до повної роботи. При збільшенні ваги тіла, яке піднімають, може зростати опір, який треба подолати, збільшуючи загальну втрату енергії та знижуючи ККД. Однак, це також залежить від конкретних умов і параметрів системи.
Загалом, висновок щодо залежності ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, залежатиме від конкретних факторів та умов досліду.