В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Х
Химия
Д
Другие предметы
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
М
Музыка
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
У
Українська література
Р
Русский язык
Ф
Французский язык
П
Психология
О
Обществознание
А
Алгебра
М
МХК
Г
География
И
Информатика
П
Право
А
Английский язык
Г
Геометрия
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
Титанэжжжжж
Титанэжжжжж
03.04.2022 16:30 •  Физика



Вага тягарця
1
Видовження шнура
1.0,165
2.0,105
Сила пружності
1.1,1
2.0,7
Висота пійдйому
0,06
Знайты:Повна механічна енергія

Показать ответ
Ответ:
Dan4ikFun4ik
Dan4ikFun4ik
01.03.2021 07:45

Ампер зробив декілька висновків.

1. Навколо постійного магніту, або провідника зі струмом, або будь-якої рухомої зарядженої частинки існує магнітне поле.

2. Магнітне поле діє з деякою силою на заряджену частинку, що рухається в цьому полі.

3. Електричний струм являє собою напрямлений рух заряджених частинок, тому магнітне поле діє на провідник зі струмом.

4. Взаємодію провідника зі струмом і постійного магніту, а також взаємодію постійних магнітів можна пояснити, припустивши існування всередині магніту незгасаючих молекулярних електричних струмів. (Це припущення назвали гіпотезою Ампера. Гіпотеза Ампера тільки частково пояснює магнітні властивості речовини. Сучасні уявлення про природу магнетизму ґрунтуються на законах квантової механіки.)

Таким чином, усі магнітні явища Ампер пояснював взаємодією заряджених частинок, що рухаються; взаємодія здійснюється через магнітні поля цих частинок.

Магнітне поле — особлива форма матерії, яка існує навколо заряджених частинок або тіл, що рухаються, і діє з деякою силою на інші заряджені частинки або тіла, що рухаються у цьому полі.Вивчаємо магнітне поле котушки зі струмом.

Звернемося до одного з дослідів Ампера. Змотаємо ізольований провід у котушку й пустимо по ньому струм. Якщо тепер навколо котушки розмістити магнітні стрілки, то до одного торця котушки стрілки повернуться північним полюсом, а до другого — південним

0,0(0 оценок)
Ответ:
mstrager2342
mstrager2342
24.03.2021 06:34
Дано:

V=100 л, t=30∘ C, t1=80∘ C, t2=−20∘C, m2−?

решение:
Запишем уравнение теплового баланса:

Q1=Q2+Q3+Q4

В этой формуле:

Q1 — количество теплоты, отданное горячей водой некоторой массы m1 при охлаждении от температуры t1 до температуры t;Q2 — количество теплоты, необходимое для нагревания льда некоторой массы m2 от температуры t2 до температуры плавления tп (tп=0∘ C);Q3 — количество теплоты, необходимо для плавления льда массой m2;Q4 — количество теплоты, необходимое для нагревания воды, получившейся при таянии льда, от температуры tп до температуры t.

Распишем указанные количества теплоты по известным формулам, тогда получим такое равенство:

cвm1(t1—t)=cлm2(tп—t2)+λm2+cвm2(t—tп)

Удельная теплоёмкость льда cл равна 2100 Дж/(кг·°C), удельная теплоёмкость воды cвравна 4200 Дж/(кг·°C), удельная теплота плавления льда λ равна 330 кДж/кг.

Нам неизвестна масса горячей воды m1. Чтобы выразить её, воспользуемся тем фактом, что сумма объема горячей воды V1 и объема воды V2, получившейся при таянии льда, равна объему ванны V.

V=V1+V2

Домножим обе части на плотность воды ρ (она равна 1000 кг/м3), тогда:

ρV=ρV1+ρV2

ρV=m1+m2

m1=ρV—m2

Подставим это выражение в полученное выше равенство:

cв(ρV—m2)(t1—t)=cлm2(tп—t2)+λm2+cвm2(t—tп)

cвρV(t1—t)—cвm2(t1—t)=cлm2(tп—t2)+λm2+cвm2(t—tп)

Перенесем все члены с множителем m2 в правую часть, где вынесем его за скобки.

cвρV(t1—t)=cвm2(t1—t)+cлm2(tп—t2)+λm2+cвm2(t—tп)

cвρV(t1—t)=m2(cв(t1—t)+cл(tп—t2)+λ+cв(t—tп))

cвρV(t1—t)=m2(cв(t1—tп)+cл(tп—t2)+λ)

В итоге мы получим такую окончательную формулу:

m2=cвρV(t1—t)cв(t1—tп)+cл(tп—t2)+λ

Переведём объем из литров в кубические метры:

100л=0,1м3

Произведём расчет численного ответа:

m2=4200⋅1000⋅0,1⋅(80—30)4200⋅(80—0)+2100⋅(20—0)+330⋅103=29,7кг
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Физика
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота