Вивчаючи закон Архімеда, один учень занурював металевий кубик, підвішений до динамометра, у стакан з водою, а інший занурював у металевий циліндр, підвішений до динамометра, у мензурку з водою. Результати вимірювань першого учня: ребро кубика а = (40 +- 1) мм, вага кубика у повітрі (5,0 +- 0,1) Н, у воді (4,4 +- 0,1) Н. У другого учня вага циліндра у воді та повітрі становила відповідно (1,4 +- 0,1) Н та (1,6 +- 0,1) Н, а об'єм витісненої води - (15 +- 2) мл. Чи можуть обидва учня в межах похибок своїх вимірювань стверджувати, що вага витісненої рідини дорівнює виштовхувальній силі? Чи можна, спираючись на результати вимірювань хлопців, стверджувати, що виштовхувальна сила лінійно зростає із збільшенням об'єму зануреного у воду тіла?
Тогда вода в сосуде, при охлаждении отдает количество теплоты Q₁:
(1)
Тут:
с₁ - удельная теплоемкость воды 4200 Дж/(кг·К)
m₁ - масса воды 1 кг (1л - 1кг)
T₀ - начальная температура воды 10°С
T₁ - конечная температура воды и льда 0°С
Лед принял количество теплоты Q₂ :
(2)
Где:
с₂ - удельная теплоемкость льда 2060 Дж/(кг·К)
m₂ - начальная масса льда
T₂ - начальная температура льда -20°С
T₁ - конечная температура воды и льда 0°С
m₃ - масса растаявшего льда.
λ - удельная теплота плавления льда 334*10³ Дж/кг
При этом:
кг (3)
Составляем уравнение теплового баланса, приравниваем Q₁ и Q₂. При этом, согласно (3) выражаем m₃ через m₂
(4)
Теперь из 4 выражаем m₂:
(5)
Подставляя в (5) числовые значения, получаем:
кг
ответ: Исходная масса льда 0,201 кг=201 г.
1)Q=10*4,1919/0,001*(0-10)= -419190 Дж/кг*град.С
2)10*4,1919*0,001/0,001*(0-10)= -419,19 КДж/кг*град.С 3)10*4,1919*0,000001/0,001*(0-10)= -0,41919 МДж/кг*град.
С= -0,42 МДж/кг*град.С
Вода охладилась на 10 градусов и внутренняя энергия уменьшается на 0,42 МДж/кг.*град.С