Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.
Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.
Q1- количество теплоты, которое нужно чтобы вода нагрелась до 100° Q1= cm (t2-t1) c= удельная теплоемкость воды= 4200Дж /кг°C m- масса воды = 1,5л=1,5кг t2-t1=100°-25°=75° Q1=75×4200×1,5=472500Дж С другой стороны Q1 равно работе A,которую совершил нагреватель по нагреву воды: A=Pt P- мощность , Ватт t-время=>t= A/P=472500÷1500Вт= 315 секунд-время на нагрев воды до 100 градусов Q2-количество теплоты , которое необходимо для испарения 1,5л воды. Q2=Lm L- удельная теплота парообразования воды=2,3×10^6Дж/кг*1,5кг=3,45×10^6 Дж=3450000Дж Теперь также как с нагревом считаем время, затраченное нагревателем на испарение: t=A÷P=3450000Дж÷1500Вт=2300 секунд Разница во времени =2300-315=1985 секунд=33,08 минуты ответ: на 33,08 минуты быстрее вода нагреется чем испарится.
Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.
Q1= cm (t2-t1)
c= удельная теплоемкость воды= 4200Дж /кг°C
m- масса воды = 1,5л=1,5кг
t2-t1=100°-25°=75°
Q1=75×4200×1,5=472500Дж
С другой стороны Q1 равно работе A,которую совершил нагреватель по нагреву воды:
A=Pt
P- мощность , Ватт
t-время=>t= A/P=472500÷1500Вт= 315 секунд-время на нагрев воды до 100 градусов
Q2-количество теплоты , которое необходимо для испарения 1,5л воды.
Q2=Lm
L- удельная теплота парообразования воды=2,3×10^6Дж/кг*1,5кг=3,45×10^6
Дж=3450000Дж
Теперь также как с нагревом считаем время, затраченное нагревателем на испарение:
t=A÷P=3450000Дж÷1500Вт=2300 секунд
Разница во времени =2300-315=1985 секунд=33,08 минуты
ответ: на 33,08 минуты быстрее вода нагреется чем испарится.