1) L (удельная теплота плавления) = 213 кДж/кг T2- температура плавления меди = 1083°С T1=83°С То есть нам необходимо для начала найти сколько теплоты потребуется для нагрева меди, до температуры плавления и потом найти кол-во теплоты для плавления Q1=cm(t2-t1) c=385 Дж/кг m=10кг Q1=385*10*1000=3850000 Дж Q2=Lm=213000*10=2130000 Дж Q=Q1+Q2=5980000 Дж = 5980 кДж
2) Q1= - L*m. (m=0,2кг. минус означает, что тепло выделяется) . L = 9*10^5 Q1= - 9*10^5*0,2=1.9*10^5Дж. Теперь количество теплоты, выделившееся при остывании, до 18 град. Q2=c*m*(t2 - t1). ( t1=78град, t2=18град) . Q2=2500*0,2*( 18 - 78)= - 0,3*10^5Дж. Общее выделившееся тепло=сумме. Q=Q1+Q2. Q= - 1.9*10^5Дж + (- 0,3*10^5Дж.)= - 2.2*10^5Дж.
Покажемо на малюнку схему електричного кола при короткому замиканні.
На малюнку показано усередині синього пунктира джерело електроенергії, яке складається з власне джерела ЕРС (позначене колом зі стрілкою) та внутрішнього опору цього джерела (позначене Ro). Rн - опір зовнішнього кола, або ще його називають опір навантаження.
Напруга на клемах джерела - це напруга між точками А і В. Ця напруга визначається рівнянням:
UAB=E−IRo (1)
де Е - величина ЕРС джерела, І - сила струму, Ro - внутрішній опір.
При цьому сила струму визначається законом Ома:
I=ERo+Rн (2)
Підставимо (2) в (1).
UAB=E−ERo+Rн∗Ro (3)
UAB=E∗(1−RoRo+Rн) (4)
У режимі короткого замикання Rн наближається до нуля. Тоді формула (4) набуває виду
UAB=E∗(1−RoRo+0)=E∗0 (5)
Як відомо, будь яке число, помножене на нуль, дорівнює нулю.
Тоді UAB=0
Тобто, напруга на клемах джерела живлення дорівнює нулю.
Реально, все-таки, опір навантаження Rн має близьке до нуля, але не нульове значення і напруга на клемах джерела при короткому замиканні буде наближатися до нуля, що й витікає з аналізу формули (4).
Коротко кажучи, напруга на клемах джерела дорівнює ЕРС за винятком падіння напруги на внутрішньму опорі джерела. Падіння напруги на внутрішньому опорі джерела - це сила струму, помножена на внутрішныій опір. При короткому замиканні падіння напруги на внутрішньому опорі майже дорівнює величині Е (тобто величині ЕРС).
L (удельная теплота плавления) = 213 кДж/кг
T2- температура плавления меди = 1083°С
T1=83°С
То есть нам необходимо для начала найти сколько теплоты потребуется для нагрева меди, до температуры плавления и потом найти кол-во теплоты для плавления
Q1=cm(t2-t1)
c=385 Дж/кг
m=10кг
Q1=385*10*1000=3850000 Дж
Q2=Lm=213000*10=2130000 Дж
Q=Q1+Q2=5980000 Дж = 5980 кДж
2)
Q1= - L*m. (m=0,2кг. минус означает, что тепло выделяется) .
L = 9*10^5
Q1= - 9*10^5*0,2=1.9*10^5Дж.
Теперь количество теплоты, выделившееся при остывании, до 18 град.
Q2=c*m*(t2 - t1). ( t1=78град, t2=18град) .
Q2=2500*0,2*( 18 - 78)= - 0,3*10^5Дж.
Общее выделившееся тепло=сумме.
Q=Q1+Q2.
Q= - 1.9*10^5Дж + (- 0,3*10^5Дж.)= - 2.2*10^5Дж.
Второе вроде так, но не уверен
Покажемо на малюнку схему електричного кола при короткому замиканні.
На малюнку показано усередині синього пунктира джерело електроенергії, яке складається з власне джерела ЕРС (позначене колом зі стрілкою) та внутрішнього опору цього джерела (позначене Ro). Rн - опір зовнішнього кола, або ще його називають опір навантаження.
Напруга на клемах джерела - це напруга між точками А і В. Ця напруга визначається рівнянням:
UAB=E−IRo (1)
де Е - величина ЕРС джерела, І - сила струму, Ro - внутрішній опір.
При цьому сила струму визначається законом Ома:
I=ERo+Rн (2)
Підставимо (2) в (1).
UAB=E−ERo+Rн∗Ro (3)
UAB=E∗(1−RoRo+Rн) (4)
У режимі короткого замикання Rн наближається до нуля. Тоді формула (4) набуває виду
UAB=E∗(1−RoRo+0)=E∗0 (5)
Як відомо, будь яке число, помножене на нуль, дорівнює нулю.
Тоді UAB=0
Тобто, напруга на клемах джерела живлення дорівнює нулю.
Реально, все-таки, опір навантаження Rн має близьке до нуля, але не нульове значення і напруга на клемах джерела при короткому замиканні буде наближатися до нуля, що й витікає з аналізу формули (4).
Коротко кажучи, напруга на клемах джерела дорівнює ЕРС за винятком падіння напруги на внутрішньму опорі джерела. Падіння напруги на внутрішньому опорі джерела - це сила струму, помножена на внутрішныій опір. При короткому замиканні падіння напруги на внутрішньому опорі майже дорівнює величині Е (тобто величині ЕРС).