На скользящую шайбу действуют три силы: сила тяжести, сила трения и сила реакции опоры. По третьему закону Ньютона мы знаем, что вес равен по модулю силе реакции опоры, т.к. эти две силы являются силами взаимодействия шайбы и поверхности. Для горизонтального участка направим ось Y вертикально вверх, ось Х по направлению движения шайбы. Для наклонного ось Y направим перпендикулярно поверхности, ось X вниз по склону.
1) На горизонтальной поверхности сила реакции опоры (а стало быть и вес) будет равна по модулю силе тяжести (трение не в счёт, так как его направление перпендикулярно действию этих сил). Об этом мы можем судить по тому, что шайба не ускоряется по оси Y, т.е. действие сил скомпенсировано. Итак, P=N=mg=10 (если g=10) На наклонной поверхности сила реакции опоры будет равна проекции силы тяжести на ось Y, или mgcosα, P=10*√2/2=5√2
2) На горизонтальной поверхности ускорение будет зависеть лишь от силы трения (две другие скомпенсированы). a=F/m=0.2*10/1=2
3) Обычно с улучшением качества обработки поверхности коэффициент трения и соответственно сила трения уменьшается, т.е. поверхность становится более гладкой. Однако в случае со льдом это не так. Лёд скользок потому, что при замерзании расширяется (в отличие от других материалов), и под давлением начинает таять. Таким образом, между телом и поверхностью льда всегда существует прослойка воды, по которой и осуществляется скольжение. Но на гладкий лёд будет оказываться меньшее давление, чем на неровный, в силу большей площади соприкосновения. Конечно, если лёд разбивать, то скользить он будет хуже, но бугристая ледяная поверхность более скользкая, чем ровная.
Закон Ома в диференціальній формі-фізичний закон, що визначає зв'язок між електрорушійної силою джерела або напругою з силою струму і опором провідника.
Висновок формули закону Ома в диференціальній форміпередбачимо, що напруженість поля не змінюється. Тоді під дією поля електрон отримає постійне прискорення Рівне до кінця пробігу швидкість впорядкованого руху досягне значення тут t-середній час між двома послідовними зіткненнями електрона з іонами решітки. Друде не враховував розподіл електронів по швидкостях і приписував всім електронам однакове значення середньої швидкості. У цьому наближенні швидкість змінюється за час пробігу лінійно. Тому її середнє (за Пробіг) значення дорівнює половині максимального отриману формулу підставимо в і у нас вийшло у Формулі ми використовували : — вектор щільності струму-питома провідність-вектор напруженості електричного поля-середнє значення довжини вільного пробігу
1) На горизонтальной поверхности сила реакции опоры (а стало быть и вес) будет равна по модулю силе тяжести (трение не в счёт, так как его направление перпендикулярно действию этих сил). Об этом мы можем судить по тому, что шайба не ускоряется по оси Y, т.е. действие сил скомпенсировано. Итак, P=N=mg=10 (если g=10)
На наклонной поверхности сила реакции опоры будет равна проекции силы тяжести на ось Y, или mgcosα, P=10*√2/2=5√2
2) На горизонтальной поверхности ускорение будет зависеть лишь от силы трения (две другие скомпенсированы). a=F/m=0.2*10/1=2
3) Обычно с улучшением качества обработки поверхности коэффициент трения и соответственно сила трения уменьшается, т.е. поверхность становится более гладкой. Однако в случае со льдом это не так. Лёд скользок потому, что при замерзании расширяется (в отличие от других материалов), и под давлением начинает таять. Таким образом, между телом и поверхностью льда всегда существует прослойка воды, по которой и осуществляется скольжение. Но на гладкий лёд будет оказываться меньшее давление, чем на неровный, в силу большей площади соприкосновения. Конечно, если лёд разбивать, то скользить он будет хуже, но бугристая ледяная поверхность более скользкая, чем ровная.
Закон Ома в диференціальній формі-фізичний закон, що визначає зв'язок між електрорушійної силою джерела або напругою з силою струму і опором провідника.
Висновок формули закону Ома в диференціальній форміпередбачимо, що напруженість поля не змінюється. Тоді під дією поля електрон отримає постійне прискорення Рівне до кінця пробігу швидкість впорядкованого руху досягне значення тут t-середній час між двома послідовними зіткненнями електрона з іонами решітки. Друде не враховував розподіл електронів по швидкостях і приписував всім електронам однакове значення середньої швидкості. У цьому наближенні швидкість змінюється за час пробігу лінійно. Тому її середнє (за Пробіг) значення дорівнює половині максимального отриману формулу підставимо в і у нас вийшло у Формулі ми використовували : — вектор щільності струму-питома провідність-вектор напруженості електричного поля-середнє значення довжини вільного пробігу
- швидкість теплового руху електронів
Объяснение:
.