Объяснение:Нормальна температура тіла людини залежить від точки (місця) вимірювання. Температура під пахвами вважається нормальною при вимірюванні ртутним термометром в проміжку 36,5 — 37,2 °C. У деяких країнах прийнято вимірювати температуру в анусі або в роті. Також можливе вимірювання електричним термометром у вусі або прямій кишці (ректальна). Причому ректальне (пряма кишка) значення найбільш близьке до температури тіла. Температури під язиком (на 0,3-0,5 °C нижче); під пахвами (приблизно на 0,5 °C нижче) нижчі і відносно ненадійні [1]. Температура тіла коливається протягом дня у вузьких межах: ближче до вечора та після прийому їжі вона підвищується; вночі вона нижча, ніж протягом дня; з фізичною активністю вона підвищується, під час інтенсивних вправ на два градуси Цельсію. Нормальна зміна протягом дня зазвичай має ранковий мінімум (ректальна близько 36,5 °C) і максимум вдень (ректальна 37,8 °C) [2]. Під час сну, приблизно о другій годині ранку, настає мінімум температури (яку бачили протягом всіх 24 годин); потім температура знову трохи підвищується до пробудження.
Ртутні термометри для вимірювання температури тіла людини з графічно нанесеною цифровою шкалою від 30 до 42 °C (за межами цього діапазону людина зазвичай помирає) достатньо точні[джерело?]. Але через високу небезпеку при витоку ртуті ВООЗ закликала відмовитися від ртутних термометрів [3]. Останнім часом набувають поширенння електронні термометри, які можуть забезпечити дуже високу точність вимірювання температури (обумовленну самою конструкціею виробу, та виробник може забеспечити калібрування кожного виробу програмним внесенням точного значення індивідуальної похибки в алгоритм обчислення температури для точних кінцевих показів). Для вимірювання температури контактним електронним термометром, його треба попередньо розташувати у місці вимірювання на 5 хвилин для термостабілізації середовища вимірювання, потім увімкнути для вимірювання, дочекатися звукового сигналу завершення вимірювання і лише тод ігати отриманий результат. В електронному термометрі обчислення вимірювання процесором відбувається методом апроксимації, і тому, при великій різниці між температурою початку вимірювання .
Если время регистрации микрофоном звукового сигнала НПО увеличилось, то очевидно, что НПО стал удаляться от него. Когда НПО был неподвижен, звук перемещался на расстояние, равное:
S = V*τ₁
Потом время регистрации сигнала увеличилось на одну тысячную секунды и в дальнейшем это время всегда было равным τ₂. Что это значит? Это значит только то, что НПО начал движение одновременно с рождением очередного сигнала, причём НПО начал движение без разгона, а сразу с определённой скоростью υ. Почему так? Почему не после или до рождения сигнала, а именно одновременно с ним? Почему без разгона?
Потому что:
1) ДВИЖЕНИЕ С УСКОРЕНИЕМ. Если бы НПО начал движение с разгоном, то следующий сигнал после первого, который зарегистрировал микрофон через время τ₂, был бы зарегистрирован чуть позже, т.к. НПО к этому моменту двигался бы уже с большей скоростью. Если объект не будет менять скорость, то следующие сигналы будут регистрироваться микрофоном через одно и то же время. Но если НПО будет продолжать разгон, то время регистрации сигналов будет увеличиваться. Всё просто - по мере роста скорости объекта он проходит всё больший путь за одно и то же время. За это время расстояние между звуковой волной, которая бежит к микрофону, и НПО с каждым новым испущенным сигналом тоже увеличивается. Поэтому каждая новая волна достигает микрофона с опозданием по сравнению с предыдущей. А в условиях говорится об одинаковой периодичности регистрации сигналов. Поэтому движение НПО не может происходить с ускорением.
2) ДВИЖЕНИЕ ДО/ПОСЛЕ СИГНАЛА. В сущности это одно и то же - либо до, либо после рождения сигнала. Неважно когда. Важно то, что если НПО начал движение, к примеру, за 0,05 секунды до рождения нового сигнала, то за эти 0,05 секунды он пройдёт расстояние гораздо меньшее, чем за 1 секунду. А ведь он начинает двигаться сразу с постоянной скоростью. И за каждую следующую секунду будет проходить одинаковый путь, а значит между звуковой волной и НПО будет всегда одно и то же расстояние, что приводит к выводу: первый сигнал после начала движения НПО микрофон зарегистрирует через время, предположим, равное 1,0005 секунды, а вот все последующие - через время τ₂. И это снова не удовлетворяет условию задачи - одинаковой периодичности регистрации сигналов.
Значит, учитывая движение объекта одновременно с испусканием сигнала и одной и той же скоростью, за время τ₁ НПО переместился на расстояние равное:
s = υ*τ₁
Для того, чтобы достичь микрофона, звуковая волна должна преодолеть за время τ₂ расстояние, равное:
Объяснение:Нормальна температура тіла людини залежить від точки (місця) вимірювання. Температура під пахвами вважається нормальною при вимірюванні ртутним термометром в проміжку 36,5 — 37,2 °C. У деяких країнах прийнято вимірювати температуру в анусі або в роті. Також можливе вимірювання електричним термометром у вусі або прямій кишці (ректальна). Причому ректальне (пряма кишка) значення найбільш близьке до температури тіла. Температури під язиком (на 0,3-0,5 °C нижче); під пахвами (приблизно на 0,5 °C нижче) нижчі і відносно ненадійні [1]. Температура тіла коливається протягом дня у вузьких межах: ближче до вечора та після прийому їжі вона підвищується; вночі вона нижча, ніж протягом дня; з фізичною активністю вона підвищується, під час інтенсивних вправ на два градуси Цельсію. Нормальна зміна протягом дня зазвичай має ранковий мінімум (ректальна близько 36,5 °C) і максимум вдень (ректальна 37,8 °C) [2]. Під час сну, приблизно о другій годині ранку, настає мінімум температури (яку бачили протягом всіх 24 годин); потім температура знову трохи підвищується до пробудження.
Ртутні термометри для вимірювання температури тіла людини з графічно нанесеною цифровою шкалою від 30 до 42 °C (за межами цього діапазону людина зазвичай помирає) достатньо точні[джерело?]. Але через високу небезпеку при витоку ртуті ВООЗ закликала відмовитися від ртутних термометрів [3]. Останнім часом набувають поширенння електронні термометри, які можуть забезпечити дуже високу точність вимірювання температури (обумовленну самою конструкціею виробу, та виробник може забеспечити калібрування кожного виробу програмним внесенням точного значення індивідуальної похибки в алгоритм обчислення температури для точних кінцевих показів). Для вимірювання температури контактним електронним термометром, його треба попередньо розташувати у місці вимірювання на 5 хвилин для термостабілізації середовища вимірювання, потім увімкнути для вимірювання, дочекатися звукового сигналу завершення вимірювання і лише тод ігати отриманий результат. В електронному термометрі обчислення вимірювання процесором відбувається методом апроксимації, і тому, при великій різниці між температурою початку вимірювання .
Дано:
τ₁ = 1 с
τ₂ = 1,001 с
V = 1500 м/с
υ - ?
Если время регистрации микрофоном звукового сигнала НПО увеличилось, то очевидно, что НПО стал удаляться от него. Когда НПО был неподвижен, звук перемещался на расстояние, равное:
S = V*τ₁
Потом время регистрации сигнала увеличилось на одну тысячную секунды и в дальнейшем это время всегда было равным τ₂. Что это значит? Это значит только то, что НПО начал движение одновременно с рождением очередного сигнала, причём НПО начал движение без разгона, а сразу с определённой скоростью υ. Почему так? Почему не после или до рождения сигнала, а именно одновременно с ним? Почему без разгона?
Потому что:
1) ДВИЖЕНИЕ С УСКОРЕНИЕМ. Если бы НПО начал движение с разгоном, то следующий сигнал после первого, который зарегистрировал микрофон через время τ₂, был бы зарегистрирован чуть позже, т.к. НПО к этому моменту двигался бы уже с большей скоростью. Если объект не будет менять скорость, то следующие сигналы будут регистрироваться микрофоном через одно и то же время. Но если НПО будет продолжать разгон, то время регистрации сигналов будет увеличиваться. Всё просто - по мере роста скорости объекта он проходит всё больший путь за одно и то же время. За это время расстояние между звуковой волной, которая бежит к микрофону, и НПО с каждым новым испущенным сигналом тоже увеличивается. Поэтому каждая новая волна достигает микрофона с опозданием по сравнению с предыдущей. А в условиях говорится об одинаковой периодичности регистрации сигналов. Поэтому движение НПО не может происходить с ускорением.
2) ДВИЖЕНИЕ ДО/ПОСЛЕ СИГНАЛА. В сущности это одно и то же - либо до, либо после рождения сигнала. Неважно когда. Важно то, что если НПО начал движение, к примеру, за 0,05 секунды до рождения нового сигнала, то за эти 0,05 секунды он пройдёт расстояние гораздо меньшее, чем за 1 секунду. А ведь он начинает двигаться сразу с постоянной скоростью. И за каждую следующую секунду будет проходить одинаковый путь, а значит между звуковой волной и НПО будет всегда одно и то же расстояние, что приводит к выводу: первый сигнал после начала движения НПО микрофон зарегистрирует через время, предположим, равное 1,0005 секунды, а вот все последующие - через время τ₂. И это снова не удовлетворяет условию задачи - одинаковой периодичности регистрации сигналов.
Значит, учитывая движение объекта одновременно с испусканием сигнала и одной и той же скоростью, за время τ₁ НПО переместился на расстояние равное:
s = υ*τ₁
Для того, чтобы достичь микрофона, звуковая волна должна преодолеть за время τ₂ расстояние, равное:
S' = V*τ₂
или, что то же самое:
S' = S + s = V*τ₁ + υ*τ₁ = (V + υ)*τ₁
Приравняем одно к другому:
V*τ₂ = (V + υ)*τ₁
V*(τ₂/τ₁) = V + υ
υ = V*(τ₂/τ₁) - V = V*(τ₂/τ₁ - 1) = 1500*(1,001/1 - 1) = 1500*(1,001 - 1) = 1500*0,001 = 1,5 м/с
ответ: 1,5 м/с; направление - от микрофона.