Якщо дошку завдовжки 1м розмістити під кутом 30° до горизонту, то брусок буде рухатись по ній рівномірно. за який час брусок брусок зісковзне із верхнього краю дошки, якщо збільшити кут до 45°
Лампа накаливания — электрический источник света, в котором нить накала (спираль) нагревается до высокой температуры за счёт протекания через нее электрического тока, в результате чего излучает видимый свет. в качестве нити накала в настоящее время используется в основном спираль из вольфрама и сплавов на его основе.  во время работы лампы температура нити накаливания достигает 3000с0. спираль находится в стеклянном (колбе), из которой выкачивают воздух. однако, это приводит и испарению вольфрама с поверхности спирали и перегоранию спирали. во избежание этого лампы заполняют азотом или инертными газами – криптоном или аргоном, которые предотвращают разрушение нити накала. устройство лампы накаливания можно рассмотреть на рисунке, на нем также указаны некоторые составные части лампы.  изобрел первую электрическую лампу в 1872—1873 годах российский инженер-изобретатель лодыгин александр николаевич (1847–1923).   на улицах петербурга первые две лампы лодыгина загорелись в августе 1873 года. на рисунке мы видим лампу лодыгина 1874 года. электрическую лампу удобную для промышленного изготовления создал американский изобретатель томас эдисо
Вимі́рювальний при́лад (рос. измерительный прибор; англ. indicating instrument; measuring instrument; нім. Ausmessungsgerät n, Messgerät n) — засіб вимірювань, в якому створюється зоровий сигнал вимірюваної інформації[1]. Основне призначення вимірювальних приладів — наочний показ дослідного параметра за до показувального пристрою, запис його значення на різних носіях, вироблення сигналу поточного значення для системи автоматичного регулювання. Деякі вторинні прилади містять контактну групу для сигналізації граничних значень параметра та інтегратор.
Вимі́рювальний при́лад (рос. измерительный прибор; англ. indicating instrument; measuring instrument; нім. Ausmessungsgerät n, Messgerät n) — засіб вимірювань, в якому створюється зоровий сигнал вимірюваної інформації[1]. Основне призначення вимірювальних приладів — наочний показ дослідного параметра за до показувального пристрою, запис його значення на різних носіях, вироблення сигналу поточного значення для системи автоматичного регулювання. Деякі вторинні прилади містять контактну групу для сигналізації граничних значень параметра та інтегратор.