ЗАДАНИЕ 1.1 На рисунке 11 показана структура схемы электрической цепи. Для вы-
полнения задания необходимо заменить условные элементы схемы 1... 8 резин-
стивными элементами и источниками ЭДС согласно таблитам 11.4в со-
ответствии с заданным преподавателем вариантом, обычным шрифтом в таб-
лицах указаны значения сопротивлений комах, а жирным курсином - значения
ЭДС источников в вольтах. Направление действия ЭДС источников выбирается
произвольно.
8
Рисунок 11
Рассчитать значения всех неизвестных токон, используяа) законы Кирх-
гора, б) метод эквивалентных преобразований, Показать, что баланс мощностей имеет место. в таблице вариант #11

Чтобы вода появилась над поршнем, необходимо чтобы вода достигла этого поршня. А достичь его вода может только под действием атмосферного давления, равного 10,3 метров водяного столба. Если поршень будет выше, то воды ни над, ни под ним не будет. 
В абиссинском насосе уровень воды над поршнем ограничен сливным отверстием — выше этого уровня вода не поднимется, т.к. выльется через это отверстие. 
Кстати, рабочий ход у этого насоса — движение поршня вверх. При движении вниз происходит лишь перепуск воды через клапан в поршне. 
В насосе с воздушным клапаном воды над поршнем нет. Оба движения поршня являются рабочими. При движении поршня вверх происходит всасывание воды. При движении вниз происходит выброс воды под давлением этого же поршня. Всасывание может происходить с глубины не больше 10,3 м. А вот подъём воды после насоса может быть и больше. (Зависит от конструкции — уплотнения поршня в цилиндре, площадью поршня… и ограничен усилием на поршне).Такой насос не создаёт на выходе напора воды. Под сливную трубу надо подставлять ведро. 
А вот насос с воздушной камерой создаёт непрерывный напорный поток воды за счёт сжатого воздуха в камере. К сливной трубе можно, например, присоединить шланг для полива

Объяснение:

~ 8 ~

вигляді графіків і таблиць) відображаються на екрані комп’ютера;

розширюється коло можливих самостійних експериментів творчого

характер; формуються навички дослідницької діяльності.

Використання ЦВКК в освітньому процесі націлене на:

підвищення рівня мотивації та пізнавальної активності учнів;

формування готовності учнів використовувати свої знання в

реальних життєвих ситуаціях (вивчати реальний світ, моделюючи

різні процеси); реалізацію завдань інтелектуально-спрямованої

педагогіки як засобу розвитку і саморозвитку учнів в ІКТ-

насиченому середовищі; зміну в взаємодії між школярами і

педагогами в ході спільної урочної й позаурочної діяльності.

Серед основних переваг роботи з цифровим обладнанням

слід виділити для вчителя: скорочення часу на підготовку і

проведення лабораторних і практичних робіт з фізики (за умови

наявності у вчителя достатнього досвіду роботи з цифровими

пристроями), розширення спектра лабораторних і практичних робіт

з різних тем як в рамках планування урочної так і позаурочній

діяльності, можливість розробки авторських проектів

лабораторних робіт і демонстраційних експериментів; для учнів:

можливість розкриття творчого потенціалу в рамках уроків

природничого циклу, а також в дослідницькій діяльності;

можливість підвищення рівня знань в процесі активної діяльності в

ході експериментально-дослідницької роботи на уроках фізики.

Використання цифрових датчиків надає можливості

педагогам й учням проводити широкий спектр досліджень,

демонстраційних і лабораторних робіт, а також здійснювати

науково-дослідні проекти, що сприяють вирішенню

міжпредметних задач.

В рамках даного посібника реалізується завдання розкриття

основних напрямків застосування ЦВКК, а також ознайомлення

педагогів з прикладами реалізації комплексів в різних формах і

видах діяльності. Вчителі фізики отримають можливість

ознайомитися з прикладами розробки змісту окремих дослідів,

проведення яких можливе на базі використання ЦВКК,

лабораторних робіт, здійснення яких утруднено при використанні

традиційного обладнання або точність отриманих даних

недостатня для вирішення задач навчання. Методичні

рекомендації дозволять учителю самостійно організовувати