Внутрішня енергія ― це сумарна енергія руху і взаємодії молекул речовини. 3. Види теплопередачі. 4. Два зміни внутрішньої енергії Теплообмін ― зміна внутрішньої енергії, за рахунок передавання її від одного тіла до іншого без виконання роботи. Виконання механічної роботи, зокрема: нагрівання тіл при їх деформаціях; нагрівання, яким супроводжується виконання роботи проти сили тертя. ... частини внутрішньої енергії Залежить від кількості і розташування частинок: у твердих тіл теплопровідність більше, ніж у рідких тіл; найгірша теплопровідність у газів Важливу роль відіграє Архімедова сила. 6. • Кількість теплоти ― міра зміни внутрішньої енергії тіла. • • Енергію, яку одержує або втрачає тіло при теплопередачі, називають кількістю теплоти
Объем каждого "кирпичика" вычисляем по указанным размерам привядя их с миллиметров (обычно на чертежах размеры указывают в миллиметрах, поэтому будем считать, что так оно и есть, если не указано обратное) в метры кубические
V = высота * ширина * толщина
при этом перемножать можно в любом порядке - при перестановке множителей - результат не меняется
Плотность каждого вещества берем из справочника по физике (или химии)
Внутрішня енергія ― це сумарна енергія руху і взаємодії молекул речовини. 3. Види теплопередачі. 4. Два зміни внутрішньої енергії Теплообмін ― зміна внутрішньої енергії, за рахунок передавання її від одного тіла до іншого без виконання роботи. Виконання механічної роботи, зокрема: нагрівання тіл при їх деформаціях; нагрівання, яким супроводжується виконання роботи проти сили тертя. ... частини внутрішньої енергії Залежить від кількості і розташування частинок: у твердих тіл теплопровідність більше, ніж у рідких тіл; найгірша теплопровідність у газів Важливу роль відіграє Архімедова сила. 6. • Кількість теплоти ― міра зміни внутрішньої енергії тіла. • • Енергію, яку одержує або втрачає тіло при теплопередачі, називають кількістю теплоти
Объяснение:
Все очень просто
Масса = Объем * Плотность
Объем каждого "кирпичика" вычисляем по указанным размерам привядя их с миллиметров (обычно на чертежах размеры указывают в миллиметрах, поэтому будем считать, что так оно и есть, если не указано обратное) в метры кубические
V = высота * ширина * толщина
при этом перемножать можно в любом порядке - при перестановке множителей - результат не меняется
Плотность каждого вещества берем из справочника по физике (или химии)
1. Сталь
Объем V = 0,622м * 0,340м * 0,715м = 0,151208 м³ (метра кубического)
Плотность стали по справочнику в инете 7700—7900 кг/м³
если в Вашем справочнике другое значение - подставьте его и перемножьте на калькуляторе
Масса стального бруска m = 0,151208м³ * 7700 кг/м³ = 1164,303 кг
Аналогично Стекло
V = 0,624м * 0,340м * 0,522м = 0,110748 м³
Плотность обычных натрий-кальций-силикатных стёкол, в том числе оконных, колеблется в пределах 2500—2600 кг/м³.
Масса стеклянного бруска m = 0,110748 м³ * 2500 кг/м³ = 276,8688 кг
Точно так же Алюминий
V = 0,450м * 0,915м * 0,435м = 0,179111 м³
Масса алюминиевого бруска m = 0,179111 м³ * 2698,72 кг/м3 = 483,3711 кг
Ну и Лед
V = 0,325м * 0,855м * 0,510м = 0,141716 м³
Масса ледяного бруска m = 0,141716 м³ * 916,2 кг/м3 = 129,8404 кг
Теперь неточности - массу в в г/см3 или кг/см3 -- это плотность
Масса измеряется в граммах, килограммах, тоннах