Запитання 1 Які з тіл відносяться до кристалічних?(обрати декілька відповідей)
а.скло
б.лід
в.сталь
Г.парафін
Д.бензин
Запитання 2
Які властивості кристалічних тіл?
А.зберігають тільки об'єм
б.зберігають тільки форму
В.зберігають форму і об'єм
Г.мають певну температуру плавлення
Запитання 3
На рисунку наведено схематичний графік залежності температури парафіну від часу. У початковий момент речовина знаходилась в кристаличному стані. У якому агрегатному стані був парафін за температури 600С?
варіанти відповідей
А.плазма
Б.газ
В.рідина
Г.тверде тіло
Запитання 4
На рисунку наведено схематичний графік залежності температури парафіну від часу. У початковий момент речовина знаходилась в кристаличному стані. Якому тепловому процесу відповідає ділянка АВ графіка?
варіанти відповідей
А.плавлення
Б.кристалізація
В.нагрівання
Д.випаровування
Запитання 5
Вольфрам плавиться при температурі 3387 °С. В якому стані воно знаходиться при температурі 3388 °С?
варіанти відповідей
А.Частина вольфраму в твердому стані, частина в рідкому
Б.В рідкому стані
В.В твердому стані
Г.Не можливо визначити
Запитання 6
Чи можна в залізному казані розплавити золото, вольфрам?
варіанти відповідей
А.Так, можна розплавити обидві речовини
Б.Можна лише золото
в.Можна лише вольфрам
Г.НІ, неможливо розплавити жодну з речовин
Запитання 7
Яку кількість теплоти потрібно передати шматку заліза, масою 3 кг, за температури 1535 0С , щоб він повністю розплавився?
варіанти відповідей
А.810 Дж
Б.4605 Дж
В.810 кДж
Д.4,6 МДж
Запитання 8
Яку масу алюмінію, що має температуру 600С, можна розплавити, пердавши їй кількість теплоти 2,226 МДж
2. Укрепили динамометр с закрытой шкалой вертикально в лапке штатива. Отметили горизонтальной чертой начальное положение указателя динамометра, - это будет нулевая отметка шкалы.
3. Подвесили к крючку динамометра груз, масса которого 102 г. На этот груз действует сила тяжести, равная 1 Н. с такой же силой груз растягивает пружину динамометра. Эта сила уравновешивается силой упругости, возникающей в пружине при ее растяжении (деформации).
Новое положение указателя динамометра также отмечаю горизонтальной чертой на бумаге.
4. Подпись: Затем подвешиваю к динамометру второй, третий, четвертый грузы той же массы (102 г), каждый раз отмечаю черточками на бумаге положение указателя (рис. 4).
5. Снимаю динамометр со штатива и против горизонтальных черточек, начиная с верхней, проставляю числа 0, 1, 2, 3, 4 … Выше числа 0 пишу: «ньютон».
6. Измеряю расстояние между соседними черточками. Эти расстояния получились почти одинаковыми (небольшие расхождения получились из-за того что у меня не «твердая» рука и отметки я сделал неравномерные). Если подвесить груз массой 51 г, то динамометр покажет отметку ровно посередине между 0 и 1, если подвесить груз массой 153 г, то динамометр покажет отметку ровно посередине между 1 и 2.
7. Для того чтобы измерить десятые доли ньютона, нужно нанести деления – 0,1; 0,2; 0,3; 0,4 и т. д. Для этого расстояние между отметками 0 и 1; 1 и 2; 2 и 3; 3 и 4 и далее я делю на десять равных частей.
8. Измеряю проградуированным динамометром вес лапки штатива.
9. Получившийся в ходе лабораторной работы эскиз шкалы динамометра сдаю вместе с выполненной работой.
Вывод: Я научился градуировать пружину, получил шкалу с ценой деления (0,1 Н) и с ее измерил вес лапки штатива
Ход работы:
1. Ознакомились в учебнике § 30 «Динамометр».
2. Укрепили динамометр с закрытой шкалой вертикально в лапке штатива. Отметили горизонтальной чертой начальное положение указателя динамометра, - это будет нулевая отметка шкалы.
3. Подвесили к крючку динамометра груз, масса которого 102 г. На этот груз действует сила тяжести, равная 1 Н. с такой же силой груз растягивает пружину динамометра. Эта сила уравновешивается силой упругости, возникающей в пружине при ее растяжении (деформации).
Новое положение указателя динамометра также отмечаю горизонтальной чертой на бумаге.
4. Подпись: Затем подвешиваю к динамометру второй, третий, четвертый грузы той же массы (102 г), каждый раз отмечаю черточками на бумаге положение указателя (рис. 4).
5. Снимаю динамометр со штатива и против горизонтальных черточек, начиная с верхней, проставляю числа 0, 1, 2, 3, 4 … Выше числа 0 пишу: «ньютон».
6. Измеряю расстояние между соседними черточками. Эти расстояния получились почти одинаковыми (небольшие расхождения получились из-за того что у меня не «твердая» рука и отметки я сделал неравномерные). Если подвесить груз массой 51 г, то динамометр покажет отметку ровно посередине между 0 и 1, если подвесить груз массой 153 г, то динамометр покажет отметку ровно посередине между 1 и 2.
7. Для того чтобы измерить десятые доли ньютона, нужно нанести деления – 0,1; 0,2; 0,3; 0,4 и т. д. Для этого расстояние между отметками 0 и 1; 1 и 2; 2 и 3; 3 и 4 и далее я делю на десять равных частей.
8. Измеряю проградуированным динамометром вес лапки штатива.
9. Получившийся в ходе лабораторной работы эскиз шкалы динамометра сдаю вместе с выполненной работой.
Вывод: Я научился градуировать пружину, получил шкалу с ценой деления (0,1 Н) и с ее измерил вес лапки штатива
1) Расстояние между учащимися в колонне - Дистанция
2) Правая и левая оконечности строя - Фланги
3) По этой команде принимается строевая - (основная) стойка - - - "СМИРНО!"
4) По этой команде учащийся расслабляет в колене одну ногу или стоит свободно, не сходя с места - "ВОЛЬНО!"
Объяснение: