Іржа - загальна назва оксиду заліза . Найбільш звичною формою іржі є червонувате покриття, яке утворює пластівці на залізі та сталі (Fe 2 O 3 ), але іржа також буває інших кольорів, включаючи жовтий, коричневий, оранжевий та навіть зелений !
Якщо залізо, що містить які-небудь добавки та домішки (наприклад, чавун) знаходиться в контакті з водою, киснем або іншим сильним окиснювачем і кислотою, то воно починає іржавіти.
Зупинити ржавіння неможливо, але його можна сповільнити. Існує багато ів захисту металів від іржавіння, але основним прийомом є запобігання контакту заліза з повітрям. Для цього металеві вироби фарбують, покривають лаком або вкривають шаром мастила. У більшості випадків цього достатньо, щоб метал не руйнувався протягом декількох десятків або навіть сотень років.
Что происходит? Сама кастрюля, вместе с краской нагревается в непосредственном контакте с водой, и поэтому цвет кастрюли не имеет никакого значения. После того, как кастрюли выставили в это "холодное место" (правда жуть?) . Нет, тут надо остановиться. Под этим термином, надеюсь, подразумевается, что там нет источников энергии излучающих интенсивный свет и инфракрасное излучение. Итак, в холодном месте материал кастрюли и краски на ней начинает остывать передавая часть (большую часть) тепла воздуху при непосредственном контакте и за счет излучения инфракрасных волн. Так как излучает, а не поглощает, цвет кастрюли не имеет значения и в этом случае. ответ, одинаковые кастрюли, с одинаковой температурой и одинаковым количеством воды остынут одинаково. Вот если бы их выставили на солнечный свет, я бы сказал, что черная кастрюля остыла бы медленнее, потому что черный цвет потому и черный, что поглощает почти полностью видимый свет всего диапазона спектра вместе и их энергией.
Якщо залізо, що містить які-небудь добавки та домішки (наприклад, чавун) знаходиться в контакті з водою, киснем або іншим сильним окиснювачем і кислотою, то воно починає іржавіти.
Зупинити ржавіння неможливо, але його можна сповільнити. Існує багато ів захисту металів від іржавіння, але основним прийомом є запобігання контакту заліза з повітрям. Для цього металеві вироби фарбують, покривають лаком або вкривають шаром мастила. У більшості випадків цього достатньо, щоб метал не руйнувався протягом декількох десятків або навіть сотень років.