Завдання для I варіанту
1. Якої довжини мідний дріт намотаний на котушку електричного дзвінка, якщо його опір 0,1 Ом, а площа поперечного перерізу 0,34 м2? Питомий опір міді 0,017 Ом мм2/м.
2. Якої площі поперечного перерізу необхідно взяти нікеліновий дріт для виготовлення реостата з опором 0,4 Ом при довжині дроту 7 м? Питомий опір нікеліну 0,4 Ом мм2/м.
3. Визначити опір саморобного приладу, що виготовлений з нікелі¬нового дроту довжиною 5 м і площею поперечного перерізу 1 мм2. Питомий опір нікеліну 0,4 Ом мм2/м.
4. Якої довжини мідний дріт намотаний на котушку електричного дзвінка, якщо його опір 0,05 Ом, а площа поперечного перерізу 0,68 мм2? Питомий опір міді 0,017 Ом мм2/м.
5. Обчисліть силу струму, що проходить по мідному дроту довжи¬ною 100 м і площею поперечного перерізу 0,5 мм2 при напрузі 30,6 В. Питомий опір міді 0,017 Ом мм2/м.
6. Якої маси необхідно взяти нікеліновий провідник площею поперечного перерізу 1 мм2, щоб із нього виготувати прилад опо¬ром 0,44 Ом? Густина нікеліну 8,8 г/см3. Питомий опір нікеліну
0,4 Ом мм2/м.
Завдання для II варіанту
І.Якої площі поперечного перерізу необхідно взяти нікеліновий дріт для виготовлення приладу, розрахованого на опір 0,2 Ом, при довжині дроту 4 м? Питомий опір нікеліну 0,4 Ом мм2/м.
2. Обмотка приладу, виготовлена з нікелінового дроту, має опір 2 Ом. Якої довжини цей дріт, якщо площа поперечного перерізу дорівнює 0,2 мм2? Питомий опір нікеліну 0,4 Ом мм2/м.
3. Опір ізольованого нейзильберового дроту з питомим опором 2 Ом мм2/м дорівнює 0,5 Ом. Скільки метрів дроту площею поперечного перерізу 0,4 мм2 намотано на котушку?
4. Якої довжини необхідно взяти залізний дріт з площею попереч¬ного перерізу 0,2 мм2, щоб його опір дорівнював 0,5 Ом? Пито¬мий опір заліза 0,1 Ом мм2/м.
5. Який струм проходить через нитку вугільної лампи з питомим опором 50 Ом мм2/м, площею поперечного перерізу нитки 0,2 мм2 і довжиною 0,08 м при напрузі 180 В?
6. Якої маси треба взяти нікеліновий провідник довжиною 1,1 м, щоб із нього виготували прилад опором 0,44 Ом? Густина нікелі¬ну 8,8 г/см3. Питомий опір нікеліну 0,4 Ом мм2/м.
Тогда вода в сосуде, при охлаждении отдает количество теплоты Q₁:
(1)
Тут:
с₁ - удельная теплоемкость воды 4200 Дж/(кг·К)
m₁ - масса воды 1 кг (1л - 1кг)
T₀ - начальная температура воды 10°С
T₁ - конечная температура воды и льда 0°С
Лед принял количество теплоты Q₂ :
(2)
Где:
с₂ - удельная теплоемкость льда 2060 Дж/(кг·К)
m₂ - начальная масса льда
T₂ - начальная температура льда -20°С
T₁ - конечная температура воды и льда 0°С
m₃ - масса растаявшего льда.
λ - удельная теплота плавления льда 334*10³ Дж/кг
При этом:
кг (3)
Составляем уравнение теплового баланса, приравниваем Q₁ и Q₂. При этом, согласно (3) выражаем m₃ через m₂
(4)
Теперь из 4 выражаем m₂:
(5)
Подставляя в (5) числовые значения, получаем:
кг
ответ: Исходная масса льда 0,201 кг=201 г.
1)Q=10*4,1919/0,001*(0-10)= -419190 Дж/кг*град.С
2)10*4,1919*0,001/0,001*(0-10)= -419,19 КДж/кг*град.С 3)10*4,1919*0,000001/0,001*(0-10)= -0,41919 МДж/кг*град.
С= -0,42 МДж/кг*град.С
Вода охладилась на 10 градусов и внутренняя энергия уменьшается на 0,42 МДж/кг.*град.С