Первыми это сделали братья Монгольфье.19 сентября 1783 года они подняли в воздух шар диаметром 12.3 метра с бараном, петухом и уткой на борту. В присутствии самого короля и множества зрителей шар пробыл в воздухе 10 минут и плавно опустился на землю. Так как в то время еще никто не исследовал атмосферу, то ученые предполагали, что живые существа могут задохнуться на высоте и что такие полеты не безопасны для жизни. Когда братья Монгольфье построили следующий аэростат, уже при для поднятия двух людей, король приказал посадить туда преступников. Но маркиз д’Арланд и Пилатр де Розье убедили правителя, что отдавать честь первых воздухоплавателей преступникам не пристало и вызвались сами испробовать новое воздушное судно.
21 ноября 1783 года первые люди-воздухоплаватели поднялись в небо на 21 метровом монгольфьере. Путешествие на воздушном шаре длилось около 45 минут. Поднявшись на высоту 1000 метров, шар проплыл около 9 км и плавно опустил свой экипаж на землю.
Пе́рша космі́чна шви́дкість — швидкість, яку, нехтуючи опором повітря та обертанням планети, необхідно надати тілу, для переміщення його на кругову орбіту, радіус якої рівний радіусу планети.
Поняття першої космічної швидкості є досить теоретичним, оскільки реальні кораблі мають свій власний двигун і крім того, використовують обертання Землі.
Для обчислення першої космічної швидкості необхідно розглянути рівність відцентрової сили та сили тяжіння, що діють на тіло на орбіті.
Де m — маса снаряду, M — маса планети, G — гравітаційна стала (6,67259•10−11 м³•кг−1•с−2), {\displaystyle v_{1}\,\!}{\displaystyle v_{1}\,\!}— перша космічна швидкість, R — радіус планети.
Першу космічну швидкість можна визначити через прискорення вільного падіння — оскільки g = GM/R2, то
Так как в то время еще никто не исследовал атмосферу, то ученые предполагали, что живые существа могут задохнуться на высоте и что такие полеты не безопасны для жизни. Когда братья Монгольфье построили следующий аэростат, уже при для поднятия двух людей, король приказал посадить туда преступников. Но маркиз д’Арланд и Пилатр де Розье убедили правителя, что отдавать честь первых воздухоплавателей преступникам не пристало и вызвались сами испробовать новое воздушное судно.
21 ноября 1783 года первые люди-воздухоплаватели поднялись в небо на 21 метровом монгольфьере. Путешествие на воздушном шаре длилось около 45 минут. Поднявшись на высоту 1000 метров, шар проплыл около 9 км и плавно опустил свой экипаж на землю.
Пе́рша космі́чна шви́дкість — швидкість, яку, нехтуючи опором повітря та обертанням планети, необхідно надати тілу, для переміщення його на кругову орбіту, радіус якої рівний радіусу планети.
Поняття першої космічної швидкості є досить теоретичним, оскільки реальні кораблі мають свій власний двигун і крім того, використовують обертання Землі.
Для обчислення першої космічної швидкості необхідно розглянути рівність відцентрової сили та сили тяжіння, що діють на тіло на орбіті.
{\displaystyle m{\frac {v_{1}^{2}}{R}}=G{\frac {Mm}{R^{2}}};}{\displaystyle m{\frac {v_{1}^{2}}{R}}=G{\frac {Mm}{R^{2}}};}
{\displaystyle v_{1}={\sqrt {G{\frac {M}{R;}{\displaystyle v_{1}={\sqrt {G{\frac {M}{R;}
Де m — маса снаряду, M — маса планети, G — гравітаційна стала (6,67259•10−11 м³•кг−1•с−2), {\displaystyle v_{1}\,\!}{\displaystyle v_{1}\,\!}— перша космічна швидкість, R — радіус планети.
Першу космічну швидкість можна визначити через прискорення вільного падіння — оскільки g = GM/R2, то
{\displaystyle v_{1}={\sqrt {gR}};}{\displaystyle v_{1}={\sqrt {gR}};}.
Першою космічною швидкістю VI називають швидкість польоту по коловій орбіті радіуса, що дорівнює радіусу земної кулі Rз.
Записавши для такого колового руху другий закон Ньютона отримаємо: VI = (gRз)1/2 ≈ 7,9 км/с