Перистые облака — раздельные, тонкие, нитеобразные облака в виде белых тонких волокон или чуть сероватых вытянутых гряд и клочьев, часто имеющие вид бородки пера, обыкновенно белого цвета; иногда располагаются полосами, пересекающими небесный свод подобно меридианам и, благодаря перспективе, кажутся тогда сходящимися в одной или двух диаметрально противоположных точках горизонта (чаще всего юго-запад и северо-восток). В рассветные и закатные часы перистые облака приобретают розовые и золотистые цвета.
При определённой ориентации кристалликов льда, из которых состоят перистые облака, может наблюдаться такой оптический феномен, как округло-горизонтальная дуга.
Перистые облака являются причиной такого оптического явления, как гало. Кристаллики льда, из которых они состоят, отражают солнечный и лунный свет, создавая оптические иллюзии в виде самых разнообразных форм и расцветок, самыми частыми из которых являются венцы, дуги, столбы, различные крестообразные структуры, «ложные солнца» и другие формы.
Волокнистые перистые облака построены из нитей, искривлённых или более-менее прямолинейных; их разновидности: когтевидные (в форме запятых, оканчивающихся завитками или крючками), хребтовидные (напоминающие по виду скелет рыбы) и перепутанные (сильно искривлённые волокна).
Плотные перистые облака менее прозрачны и характеризуются лёгким сероватым оттенком; отличают разновидности: хлопьевидные (в форме маленьких завитков) и образовавшиеся из наковален (верхних частей кучево-дождевых облаков).
Перистые облака наблюдаются в верхней тропосфере и связаны с восходящими и волновыми движениями в этом слое; высота нижней границы в умеренных широтах — 6—12 км, в тропиках — до 16—18 км, в заполярных районах — 4—8 км. Толщина составляет чаще всего от 0.5 до 2 км. Состоят из ледяных кристаллов, водность их — сотые и тысячные доли г/м3. Обледенение воздушных судов (ВС) в перистых облаках отсутствует, турбулентность слабая (за исключением облаков, связанных со струйными течениями). При длительном полёте в слое перистых облаков может наблюдаться электризация ВС.
Осадков, достигающих поверхности земли, перистые облака не дают. Оптические явления с перистыми облаками связаны редко из-за расчленённости последних. Большинство звёзд в ночное время через перистые облака видны, за исключением отдельных, наиболее плотных облачных участков.
В отличие от перисто-слоистых облаков, перистые не образуют сколько-нибудь обширного сплошного покрова. Можно спутать перистые облака с полосами падения высоко-кучевых облаков (Ac vir), но у перистых облаков нитевидное строение имеется на значительном протяжении и ориентировано более-менее горизонтально, в то время как у Ac vir волокнистые полосы падения сравнительно короткие и направлены вниз от основной части облака. Когтевидные перистые облака нередко связаны с передней частью облачной системы тёплого атмосферного фронта или фронта окклюзии.
Як відзначалося, підземні води широко використовуються в народному господарстві нашої країни для водопостачання міст і сіл, промислових підприємств, залізничних станцій, радгоспів і колгоспів, для зрошення радгоспних та колгоспних полів. Надалі значення їх збільшуватиметься у зв'язку із зростаючими потребами населення і промисловості у воді.
Так, Київ щоденно витрачає понад 1 млн. м куб питної і технічної води. Причому значну частину цих витрат становлять підземні води. Вони добуваються з водозаборів, розташованих в долинах Дніпра і Либеді. Понад 1 000 000 м куб підземних вод щодоби споживає столиця нашої Батьківщини — Москва.
Водопостачання ряду великих промислових і культурних центрів України забезпечуватиметься завдяки використанню підземних вод. Так, у 1965 році витрати підземних вод на Україні для водопостачання населення, промисловості і сільського господарства досягли приблизно 2,8 млрд. м куб (90 м куб/сек). Ця вода забиралася за до тис. артезіанських свердловий і 90 тис. шахтних колодязів.
Більша питома вага підземних вод у господарсько-питному водопостачанні. Наприклад, із загальної кількості вод (1890 млн. м куб/год), що витрачаються на комунально-побутові потреби, на підземні води припадає 1300 млн. м куб/год, тобто 70%. З 25 великих обласних центрів республіки в 12 містах (Ворошиловграді, Полтаві, Сумах, Чернігові, Черкасах, Кіровограді, Ровно, Тернополі, Львові, Хмельницькому, Івано-Франківську, Чернівцях) для задоволення комунально-побутових потреб населення в основному використовуються підземні води. У Києві, Донецьку, Харкові, Херсоні, Сімферополі, Ужгороді, Миколаєві, Дніпропетровську, Луцьку діє комплексна система використання підземних і поверхневих вод.
Підземні води широко використовуються і в сільському господарстві для водопостачання населення, тваринницьких ферм і для зрошування земель.
Так, на 1 січня 1965 року на Україні налічувалося 35 388 свердловин і 91 354 шахтних колодязів, за до яких протягом 1964 року було спожито 1100 млн. м куб води, в тому числі для зрошування земель півдня України — 240 млн. м куб.
При определённой ориентации кристалликов льда, из которых состоят перистые облака, может наблюдаться такой оптический феномен, как округло-горизонтальная дуга.
Перистые облака являются причиной такого оптического явления, как гало. Кристаллики льда, из которых они состоят, отражают солнечный и лунный свет, создавая оптические иллюзии в виде самых разнообразных форм и расцветок, самыми частыми из которых являются венцы, дуги, столбы, различные крестообразные структуры, «ложные солнца» и другие формы.
Волокнистые перистые облака построены из нитей, искривлённых или более-менее прямолинейных; их разновидности: когтевидные (в форме запятых, оканчивающихся завитками или крючками), хребтовидные (напоминающие по виду скелет рыбы) и перепутанные (сильно искривлённые волокна).
Плотные перистые облака менее прозрачны и характеризуются лёгким сероватым оттенком; отличают разновидности: хлопьевидные (в форме маленьких завитков) и образовавшиеся из наковален (верхних частей кучево-дождевых облаков).
Перистые облака наблюдаются в верхней тропосфере и связаны с восходящими и волновыми движениями в этом слое; высота нижней границы в умеренных широтах — 6—12 км, в тропиках — до 16—18 км, в заполярных районах — 4—8 км. Толщина составляет чаще всего от 0.5 до 2 км. Состоят из ледяных кристаллов, водность их — сотые и тысячные доли г/м3. Обледенение воздушных судов (ВС) в перистых облаках отсутствует, турбулентность слабая (за исключением облаков, связанных со струйными течениями). При длительном полёте в слое перистых облаков может наблюдаться электризация ВС.
Осадков, достигающих поверхности земли, перистые облака не дают. Оптические явления с перистыми облаками связаны редко из-за расчленённости последних. Большинство звёзд в ночное время через перистые облака видны, за исключением отдельных, наиболее плотных облачных участков.
В отличие от перисто-слоистых облаков, перистые не образуют сколько-нибудь обширного сплошного покрова. Можно спутать перистые облака с полосами падения высоко-кучевых облаков (Ac vir), но у перистых облаков нитевидное строение имеется на значительном протяжении и ориентировано более-менее горизонтально, в то время как у Ac vir волокнистые полосы падения сравнительно короткие и направлены вниз от основной части облака. Когтевидные перистые облака нередко связаны с передней частью облачной системы тёплого атмосферного фронта или фронта окклюзии.
Як відзначалося, підземні води широко використовуються в народному господарстві нашої країни для водопостачання міст і сіл, промислових підприємств, залізничних станцій, радгоспів і колгоспів, для зрошення радгоспних та колгоспних полів. Надалі значення їх збільшуватиметься у зв'язку із зростаючими потребами населення і промисловості у воді.
Так, Київ щоденно витрачає понад 1 млн. м куб питної і технічної води. Причому значну частину цих витрат становлять підземні води. Вони добуваються з водозаборів, розташованих в долинах Дніпра і Либеді. Понад 1 000 000 м куб підземних вод щодоби споживає столиця нашої Батьківщини — Москва.
Водопостачання ряду великих промислових і культурних центрів України забезпечуватиметься завдяки використанню підземних вод. Так, у 1965 році витрати підземних вод на Україні для водопостачання населення, промисловості і сільського господарства досягли приблизно 2,8 млрд. м куб (90 м куб/сек). Ця вода забиралася за до тис. артезіанських свердловий і 90 тис. шахтних колодязів.
Більша питома вага підземних вод у господарсько-питному водопостачанні. Наприклад, із загальної кількості вод (1890 млн. м куб/год), що витрачаються на комунально-побутові потреби, на підземні води припадає 1300 млн. м куб/год, тобто 70%. З 25 великих обласних центрів республіки в 12 містах (Ворошиловграді, Полтаві, Сумах, Чернігові, Черкасах, Кіровограді, Ровно, Тернополі, Львові, Хмельницькому, Івано-Франківську, Чернівцях) для задоволення комунально-побутових потреб населення в основному використовуються підземні води. У Києві, Донецьку, Харкові, Херсоні, Сімферополі, Ужгороді, Миколаєві, Дніпропетровську, Луцьку діє комплексна система використання підземних і поверхневих вод.
Підземні води широко використовуються і в сільському господарстві для водопостачання населення, тваринницьких ферм і для зрошування земель.
Так, на 1 січня 1965 року на Україні налічувалося 35 388 свердловин і 91 354 шахтних колодязів, за до яких протягом 1964 року було спожито 1100 млн. м куб води, в тому числі для зрошування земель півдня України — 240 млн. м куб.
Объяснение: