1. Для розв’язання проблеми управління енерговикористанням
необхідно:
а) відмовитися від за наслідками енергорозбазарювання;
б) відійти від думки про екологічну агресивність енерговикористання;
в) перейти до прогнозування та запобігання виникненню різних явищ і
ситуацій;
г) відмовитися від за наслідками енергорозбазарювання,
відійти від думки про екологічну агресивність енерговикористання, перейти
до прогнозування та запобігання виникненню різних явищ і ситуацій.
2. Коефіцієнт навантаження – це:
а) значення середньої величини енергії, що використовується за певний
проміжок часу;
б) максимальне (пікове) значення величини енергії, що споживається за
певний проміжок часу;
в) відношення значення середньої величини енергії до максимальної її
величини;
г) відношення мінімального значення величини енергії до її
максимальної величини.
3. Поняття управління попитом на використання енергії охоплює:
а) управління навантаженням і стратегічне енергозбереження;
б) підвищення долі прибутку на ринку;
в) управління навантаженням, стратегічне енергозбереження і
підвищення долі прибутку на ринку;
г) управління ефективністю використання енергії споживачем.
4. Інтегроване ресурсне планування – це інструмент, який може
бути використаний для:
а) мінімізації загальних витрат як із сторони постачання, так із сторони
споживання;
б) прийняття певних рішень під час діалогу з владою ;
в) відповіді на питання, що є вигіднішим витрачати більше грошей на
заходи, що пов’язані з економією електроенергії чи на використання
альтернативних джерел енергії;
г) оцінки руху грошових потоків між споживачами та генеруючими
компаніями.
5. Головною метою енергопостачання є:
а) виробництво енергії при найменших витратах;
б) висока надійність постачання і найменший вплив на довкілля;
в) економічний баланс між зусиллями щодо енергопостачання та
енерговикористання;
г) виробництво енергії при найменших витратах, висока надійність
постачання та найменший вплив на довкілля.
6. Категорії маркетингової діяльності енергопостачальної
компанії:
а) альтернативне ціноутворення і прямі заохочення;
б) прямі заохочення та контакти із споживачами;
в) торгова кооперація і реклама;
г) альтернативне ціноутворення, прямі заохочення і контакти із
споживачами, торгова кооперація та реклама.
7. Ефективне управління електричними навантаженнями в умовах
України буде реальним при умові:
а) використання прогресивної системи тарифів за електричну енергію;
б) існування методик і прогресивного забезпечення, а також заходів
щодо управління електричним навантаженням;
в) наявність технічних пристроїв для обліку та управління
електроспоживанням, а також нормативно-правових документів;
г) використання прогресивної системи тарифів за електричну енергію;
існування методик і прогресивного забезпечення, а також заходів щодо
управління електричним навантаженням, наявність технічних пристроїв для
обліку та управління електроспоживанням і застосування нормативноправових документів.
8. Завдяки цифровій обробці інформації система управління
режимами енерговикористання дозволяє:
а) вводити первинні сигнали на об’єкт управління в цифровій або
аналоговій формі;
б) виводити первинні сигнали з об’єкта управління в цифровій або
аналоговій формі;
в) вводити (виводити) первинні сигнали на (з) об’єкт(а) управління в
цифровій або аналоговій формі;
г) управляти опаленням, вентиляцією, кондиціонуванням і освітленням.
9. Види систем управління режимами енерговикористання:
а) централізовані та децентралізовані;
б) системи із змішаною структурою;
в) централізовані, децентралізовані та системи із змішаною
структурою;
г) системи управління навколишнім середовищем у технологічних
приміщеннях.
10. Функції системи управління режимами енерговикористання:
а) керування попитом або потребою енергії для будь-якого заданого
проміжку часу та його тривалістю;
б) формування сигналів тривоги у випадку відмовлення устаткування
та виникнення нештатної ситуації;
в) керування попитом або потребою енергії для будь-якого заданого
проміжку часу та його тривалістю, формування сигналів тривоги у випадку
відмовлення устаткування та виникнення нештатної ситуації;
г) забезпечення користувача набором не „енергетичних” задач
Добывают:
каменный уголь - бурые угли залегают в основном на Урале, в Восточной Сибири, в Подмосковье. Каменные угли, в том числе коксующиеся, залегают в Кузнецком, Печорском и Южно-Якутском бассейнах. Основными угольными бассейнами являются Печорский, Кузнецкий, Канско-Ачинский, Южно-Якутский и Подмосковный бассейны;
нефть и газ - месторождения нефти расположены в основном на территории Западной Сибири, Поволжья, Урала и Северного экономического района. По запасам нефти выделяется Западно-Сибирский экономический район. В нем сосредоточено почти 2/3 запасов нефти страны. Выявлены прогнозные запасы нефти в пределах Средне-Обской провинции. На ее территории размещены Сургутский, Нижневартовский и Южно-Сургутский нефтяные районы;
наиболее значительные месторождения природного газа Северного Кавказа — это Дагестанские огни (Дагестан); Северо-Ставропольское и Пелагиадинское (Ставропольский край); Ленинградское, Майкопское, Минское и Березанское (Краснодарский край);
железная руда - железорудные ресурсы неравномерно размешены по территории России. Основная часть запасов железных руд приходится на европейскую часть страны. Наибольшие разведанные запасы сосредоточены в Центрально-Черноземном, Уральском, Западно-Сибирском и Восточно-Сибирском экономических районах.
Летом на всей территории России радиационный баланс положительный. Континент нагревается больше, чем океаны, и над ним устанавливается область пониженного давления. Одновременно над океанами разрастаются области повышенного давления: Северо-Атлантический (Азорский) и Северо-Тихоокеанский (Гавайский) максимумы. Повышенное давление продолжает существовать и над Северным Ледовитым океаном (Арктический максимум). Со стороны этих максимумов воздушные потоки устремляются на континент. Наиболее четко поток морского воздуха выражен на Дальнем Востоке, где летом устанавливается юго-восточный перенос воздуха — летний муссон. Здесь более холодный и, следовательно, более тяжелый морской воздух взаимодействует с континентальным воздухом. В результате возникают фронтальные процессы, с прохождением которых связаны сильные ливни (муссоные дожди) на Сахалине, Камчатке, в Хабаровском и Приморском краях. Довольно часто сюда приходят и мощные циклоны в виде тайфунов, возникающих на тропических фронтах за пределами нашей страны. Муссоные дожди сопровождаются наводнением на реках. Часто наводнения носят катастрофический характер, особенно в бассейнах рек Амура и Уссури, на острове Сахалин.