1. Какие условия необходимы для образования хемогенных осадков? 2. При каком образования хемогенных пород будут преобла-
дать эндогенные, а при каком - экзогенные силы?
3. Верно ли утверждение о том, что для образования хемогенных осад-
ков необходимо испарение?
Сталий розвиток - загальна концепція щодо необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства та захистом інтересів майбутніх поколінь з урахуванням їхньої потреби в безпечному і здоровому довкіллі.
Концепція зародилася у 80-х роках ХХ ст. Автором економічної теорії сталого розвитку є провідний дослідник економічних аспектів забруднення довкілля, колишній економіст Світового банку Ґерман Дейлі. Під сталим розвитком він розумів гармонійний, збалансований, безконфліктний прогрес усієї земної цивілізації або окремих країн за науково обґрунтованими планами.
У 1980 р. було прийнято «Всесвітню стратегію охорони природи», яка містила згадку про сталий розвиток. У 1987 р. в доповіді «Наше спільне майбутнє» Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку приділила основну увагу необхідності сталого розвитку, який забезпечує потреби нинішнього покоління і не перешкоджає майбутньому поколінню задовольняти свої потреби. Важливим етапом втілення ідей сталого розвитку на міждержавному рівні було проведення Світового саміту зі сталого розвитку (Саміт Землі - 2002) на рівні керівників країн та урядів світу в Йоганнесбурзі (Південна Африка) у 2002 р.
На шлях сталого розвитку вже стали США, Японія, країни Європейського Союзу. Для інших країн цей шлях тільки починається. Однак багато країн не сприймають сталого розвитку. На перше місце вони ставлять стратегічну мету - вижити. Саме такі країни провокують загрози, що поширюються на весь світ. Тому досягти сталого розвитку всього світу важко.
Провідна ідея сталого розвитку полягає в тому, щоб людство, не знижуючи темпів економічного зростання, зберегло довкілля, позбулося бідності, дискримінації людей за етнічними, расовими чи статевими ознаками.
Отже, основними цілями сталого розвитку є економічне зростання, захист довкілля і соціальна справедливість (мал. 202).
На жаль, в Україні сталий розвиток часто розуміють лише як неухильне зростання економічних показників країни. Інколи до цього додають здійснення безсистемних заходів щодо збереження довкілля та поліпшення санітарних умов проживання і праці людей.
розчищення меліорованих земель від каменів та інших предметів; меліоративна обробка солонців; розпушування, піскування, глинювання, землевання, плантаж і первинна обробка ґрунту; проведення інших культурно-технічних робіт.
основою меліорацій повинна бути комплексність заходів, тобто раціональне їх поєднання в просторі і часі, як необхідна передумова для ефективного та раціонального використання земельного фонду країни .
Найбільш розповсюдженим є розподіл меліорацій на окремі види за дією на грунт і рослини.
1.Гідротехнічні (водні) гідромеліорації (основний вид) шляхом будівництва і експлуатації гідротехнічних споруд покращують і регулюють водний режим грунтів, вирішують питання водозабезпечення території і захисту площ від водної ерозії.
2. Агротехнічні меліорації (агромеліорації).
- передбачають покращення родючості грунтів за до агротехнічних заходів з метою регулювання водно - повітряного, поживного, температурного режимів, підвищення акумулюючої і водопоглинаючої здатності грунтів, покращення аерації активного шару грунту, шляхом підбору глибини і напрямку оранки, залуження площ тощо.
3. Лісотехнічні (лісомеліорації).
- передбачають покращення кліматичних ( зменшення впливу вітру – знижується V, швидкість до 30%, зниження дефіциту вологості повітря; скорочення витрат на випаровування), ґрунтових і гідрологічних умов територій біологічним методом, шляхом вирощування лісонасаджень.
4. Хімічні меліорації.
Система заходів, спрямованих на покращення несприятливих фізико-хімічних властивостей кислих та солонцюватих грунтів шляхом внесення хіммеліорантів з метою створення умов для інтенсивного розвитку сільськогосподарських культур.