Потужність літосфери під океанами сягає 5 — 100 км (мінімальна під серединно-океанічними хребтами, максимальна на периферії океанів), під континентами — 25 — 200 км і більше (мінімальна — під молодими гірськими утвореннями, вулканічними дугами і континентальними рифтовими зонами, максимальна — під щитами древніх платформ). Найбільша потужність літосфери гається на найменш прогрітих, а найменша — на найбільш прогрітих ділянках. Найбільші структурні одиниці літосфери — літосферні плити, розміри яких у поперечнику становлять 1 — 10 тис. км.
У сучасну епоху літосфера розділена на 7 головних і декілька дрібніших плит. Межі плит є зонами максимальної тектонічної, сейсмічної і вулканічної активності. Рух літосферних плит і блоків, а також його можливі причини вивчаються геодинамікою.
Під континентами і океанами літосфера переходить в астеносферу, твердість і в'язкість речовини якої нижчі, ніж у літосфери. Разом з астеносферою літосфера утворює тектоносферу Землі, в якій відбуваються основні геологічні процеси.
Для позначення зовнішньої оболонки літосфери вживався нині застарілий термін Сиаль, що походить від назви основних елементів гірських порід: Si (лат. Silicium — силіцій) та Al (лат. Aluminium — алюміній).
На Землі виділяють три сейсмічні пояси:
Тихоокеанське вогняне кільце утворює майже замкнуте коло, що охоплює окраїни Тихого океану (370 діючих вулканів);
Розгалужена система серединно-океанічних хребтів, що охоплює усі океани планети;
Альпійсько-Гімалайський пояс охоплює Середземномор'я, гори Південної Азії та зливається з Вогняним кільцем у області Індонезійських морів та архіпелагів.
Водоемы Воронежской областиСамой большой водной артерией области является Дон. Его длина 1870 км. На своем пути Дон принимает 5255 притоков. ». Древние греки называли его «Танаис» и считали границей между Европой и Азией. Истоком реки Дон долгое время считали Иван-oзеро. Сейчас доказано что начало реки Дон в реке Урванка в городе Новомосковске.2.Река ХОПЕР. Она протекает от с. Губари до устья р. Савала на протяжении 218 км. Здесь в Хопер впадают притоки: Ворона, Карачан, Савала. Вдоль реки, выше Новохоперска, тянутся лесные массивы Хоперского заповедника. В нем очень много пойменных озер, самое большое из них — Юрмище. В среднем течении реки на участке от г. Борисоглебска до г. Новохоперска, между которыми примерно 50 км, по долине реки простирается территория Хоперского государственного заповедника. Под его охраной один из богатейших по природному разнобразию на Восточно-Европейской равнине островок дикой природы.3.Река Воронеж .Очень живописна и река Воронеж. Река Воронеж — левый приток Дона. От границы Воронежской области с Липецкой до Воронежского водохранилища река является гидрологическим памятником. Своеобразие реке придают многочисленные извилины и петли. В таких местах много заводей, озер, поросших камышом, осокой. Длина реки 520 км. 4. Тихая Сосна В ста километрах к югу от г. Воронежа течет река с поэтическим названием Тихая Сосна. Русло ее извилистое, местами разделяется на рукава. Вода светлая, в глубине видны рдесты, на поверхности плавают листья кувшинок и кубышек. Длина 161 км. Тихая Сосна — правый приток Дона. В низовьях, в месте сближения Тихой Сосны с Доном, на правом высоком берегу реки удивительное место - Дивногорье. В 1991 году здесь создан природный историко-археологический музей-заповедник "Дивногорье", территория которого простирается по правому берегу реки, от хутора Дивногорье, до её устья и далее по правому берегу Дона до села Селявное.5.Река Битюг (слайд №16)Очень редкая по красоте река Битюг. В верховьях берега реки безлесые, в среднем течении, от поселка Анна, берега украшает лиственный лес и долина река преобретает живописный вид. Длинна 65 КМ. Река протекает по условной границе степной и лесостепной зоны. Правый берег более высокий, достигает отметок 187 м, практически на всем протяжении он покрыт лиственным лесом с преобладанием дуба - это известный Шипов лес. 7. Река Усманка)Усмань(Усманка), левый приток Воронежа. Одна из наиболее живописных лесных речек Воронежской области.). Ниже управления заповедника расположены подпорные плотины, поддерживающие уровень воды в реке.8. Водохранилища и озера )Особым источником воды в области являются озера. Большинство озер располагается в пойме р. Дон, и котловины их заполняются весенними речными водами. Наиболее крупные пойменные озера — Погоново, Кременчуг, Жировское.
Потужність літосфери під океанами сягає 5 — 100 км (мінімальна під серединно-океанічними хребтами, максимальна на периферії океанів), під континентами — 25 — 200 км і більше (мінімальна — під молодими гірськими утвореннями, вулканічними дугами і континентальними рифтовими зонами, максимальна — під щитами древніх платформ). Найбільша потужність літосфери гається на найменш прогрітих, а найменша — на найбільш прогрітих ділянках. Найбільші структурні одиниці літосфери — літосферні плити, розміри яких у поперечнику становлять 1 — 10 тис. км.
У сучасну епоху літосфера розділена на 7 головних і декілька дрібніших плит. Межі плит є зонами максимальної тектонічної, сейсмічної і вулканічної активності. Рух літосферних плит і блоків, а також його можливі причини вивчаються геодинамікою.
Під континентами і океанами літосфера переходить в астеносферу, твердість і в'язкість речовини якої нижчі, ніж у літосфери. Разом з астеносферою літосфера утворює тектоносферу Землі, в якій відбуваються основні геологічні процеси.
Для позначення зовнішньої оболонки літосфери вживався нині застарілий термін Сиаль, що походить від назви основних елементів гірських порід: Si (лат. Silicium — силіцій) та Al (лат. Aluminium — алюміній).
На Землі виділяють три сейсмічні пояси:
Тихоокеанське вогняне кільце утворює майже замкнуте коло, що охоплює окраїни Тихого океану (370 діючих вулканів);
Розгалужена система серединно-океанічних хребтів, що охоплює усі океани планети;
Альпійсько-Гімалайський пояс охоплює Середземномор'я, гори Південної Азії та зливається з Вогняним кільцем у області Індонезійських морів та архіпелагів.