1. Назовите основную причину разделения зоны Украинских смешанных лесов на физико-географические области. 2.Названия основных типа почвы зоны смешанных лесов.
В Евразии представлены все климатические пояса и климатические зоны. На севере преобладают полярный и субполярный климатические пояса, затем широкой полосой Евразию пересекает умеренный пояс, далее следует субтропический пояс. Тропический пояс на территории Евразии прерывается, растянувшись по континенту от Средиземного и Красного морей до Индии. Субэкваториальный пояс выступает на север, охватывая Индию и Индокитай, а также крайний юг Китая, а экваториальный пояс охватывает, в основном, острова юго-восточной Азии. Климатические зоны морского климата находятся преимущественно на западе континента в Европе, а также островах. Зоны муссонного климата преобладают в восточных и южных районах. С углублением вглубь суши растёт континентальность климата, особенно это заметно в умеренном поясе при движении с запада на восток. Зоны наиболее континентального климата находятся в Восточной Сибири.
Географічне положення значної території Північної Америки в субарктичних та помірних широтах зумовлює суттєвий вплив західного перенесення повітря. Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану, а у північних полярних районах формуються північно-східні вітри.
Розподіл тепла і вологи на материку в значній мірі залежить від особливостей рельєфу. Зокрема, велику перешкоду для західного потоку повітря створює гірська система Кордильєр. Долаючи її, повітряні маси, що надходять з Тихого океану, залишають всю вологу на узбережжі та західних схилах гір і проникають далі на схід вже більш сухими. На сході Північної Америки значно нижчі гори Аппалачі. Проте й вони також частково перешкоджають проникненню вологого повітря з Атлантики вглиб континенту.
Відсутність гір на півночі та півдні материка, рівнинність його центральних областей дають можливість холодним арктичним повітряним масам далеко на південь. Хвилі холоду іноді досягають узбережжя Мексиканської затоки, приносячи різке похолодання, морози, які супроводжуються снігопадами. Буває й навпаки: тепле тропічне повітря з півдня поширюється далеко на північ, приносячи відлигу.
На межі зіткнення арктичних і помірних, тропічних і помірних повітряних мас формуються атмосферні фронти, де виникають циклони, з якими пов’язані опади.
Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані меридіонально, створюють ефект „аеродинамічної труби”, якою проносяться руйнівні смерчі (торнадо), що утворюються в результаті зіткнення повітряних мас із значними контрастами температури.
В Евразии представлены все климатические пояса и климатические зоны. На севере преобладают полярный и субполярный климатические пояса, затем широкой полосой Евразию пересекает умеренный пояс, далее следует субтропический пояс. Тропический пояс на территории Евразии прерывается, растянувшись по континенту от Средиземного и Красного морей до Индии. Субэкваториальный пояс выступает на север, охватывая Индию и Индокитай, а также крайний юг Китая, а экваториальный пояс охватывает, в основном, острова юго-восточной Азии. Климатические зоны морского климата находятся преимущественно на западе континента в Европе, а также островах. Зоны муссонного климата преобладают в восточных и южных районах. С углублением вглубь суши растёт континентальность климата, особенно это заметно в умеренном поясе при движении с запада на восток. Зоны наиболее континентального климата находятся в Восточной Сибири.
Географічне положення значної території Північної Америки в субарктичних та помірних широтах зумовлює суттєвий вплив західного перенесення повітря. Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану, а у північних полярних районах формуються північно-східні вітри.
Розподіл тепла і вологи на материку в значній мірі залежить від особливостей рельєфу. Зокрема, велику перешкоду для західного потоку повітря створює гірська система Кордильєр. Долаючи її, повітряні маси, що надходять з Тихого океану, залишають всю вологу на узбережжі та західних схилах гір і проникають далі на схід вже більш сухими. На сході Північної Америки значно нижчі гори Аппалачі. Проте й вони також частково перешкоджають проникненню вологого повітря з Атлантики вглиб континенту.
Відсутність гір на півночі та півдні материка, рівнинність його центральних областей дають можливість холодним арктичним повітряним масам далеко на південь. Хвилі холоду іноді досягають узбережжя Мексиканської затоки, приносячи різке похолодання, морози, які супроводжуються снігопадами. Буває й навпаки: тепле тропічне повітря з півдня поширюється далеко на північ, приносячи відлигу.
На межі зіткнення арктичних і помірних, тропічних і помірних повітряних мас формуються атмосферні фронти, де виникають циклони, з якими пов’язані опади.
Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані меридіонально, створюють ефект „аеродинамічної труби”, якою проносяться руйнівні смерчі (торнадо), що утворюються в результаті зіткнення повітряних мас із значними контрастами температури.
Объяснение: