1.Определите, к бассейнам каких рек относятся воды на территории Внутреннего Тянь-Шаня?
2.Какие различие имеются между Внутренним и Центральным Тянь-Шанем?
3. Под влиянием каких факторов формируется климат Внутреннего Тянь-Шаня?
4. В каких долинах Внутреннего Тянь-Шаня отмечены самые низкие температуры в Кыргызстане?
5. Какие различие имеются в ландшафтообразущих факторов в долинах Внутреннего Тянь-Шаня?
6.Перечислите долины Внутреннего Тянь-Шаня, где проживает население.
Образование желобов связано с движением литосферных плит. Океаническая плита изгибается и как бы «ныряет» под континентальную. При этом край океанической плиты, погружаясь в мантию, образует желоб. Районы глубоководных желобов находятся в зонах проявления вулканизма и высокой сейсмичности. Это объясняется тем, что желоба примыкают к краям литосферных плит.
Больше всего желобов в Тихом океане. Тихий океан самый глубокий. Средняя глубина его 3980 метров, а максимальная достигает 11022 м в Марианском желобе. Побережье океана находится в сейсмической зоне, так как это граница литосферной плиты и место взаимодействия с другими литосферными плитами. Это взаимодействие сопровождается наземными и подводными землетрясениями и извержениями вулканов.
Характерная особенность рельефа дна океана — приуроченность наибольших глубин к его окраинам. Глубоководные впадины тянутся в виде узких длинных желобов в западной и восточной частях океана. Крупные поднятия разделяют ложе океана на котловины. На востоке океана расположено Восточно-Тихоокеанское поднятие, которое входит в систему срединно-океанических хребтов.
Объяснение:
розчищення меліорованих земель від каменів та інших предметів; меліоративна обробка солонців; розпушування, піскування, глинювання, землевання, плантаж і первинна обробка ґрунту; проведення інших культурно-технічних робіт.
основою меліорацій повинна бути комплексність заходів, тобто раціональне їх поєднання в просторі і часі, як необхідна передумова для ефективного та раціонального використання земельного фонду країни .
Найбільш розповсюдженим є розподіл меліорацій на окремі види за дією на грунт і рослини.
1.Гідротехнічні (водні) гідромеліорації (основний вид) шляхом будівництва і експлуатації гідротехнічних споруд покращують і регулюють водний режим грунтів, вирішують питання водозабезпечення території і захисту площ від водної ерозії.
2. Агротехнічні меліорації (агромеліорації).
- передбачають покращення родючості грунтів за до агротехнічних заходів з метою регулювання водно - повітряного, поживного, температурного режимів, підвищення акумулюючої і водопоглинаючої здатності грунтів, покращення аерації активного шару грунту, шляхом підбору глибини і напрямку оранки, залуження площ тощо.
3. Лісотехнічні (лісомеліорації).
- передбачають покращення кліматичних ( зменшення впливу вітру – знижується V, швидкість до 30%, зниження дефіциту вологості повітря; скорочення витрат на випаровування), ґрунтових і гідрологічних умов територій біологічним методом, шляхом вирощування лісонасаджень.
4. Хімічні меліорації.
Система заходів, спрямованих на покращення несприятливих фізико-хімічних властивостей кислих та солонцюватих грунтів шляхом внесення хіммеліорантів з метою створення умов для інтенсивного розвитку сільськогосподарських культур.