1.определите отличительные черты резко континентального климата. 1.малая облачность 2.большая годовая амплитуда температур. 3.большое количество осадков. 4.небольшая влажность. 5.испарение небольшое. 6.мощный снежный покров.2.какова наибольшая мощность многолетней мерзлоты в якутске? 1.500 м. 2.1000 м. 3.1500 м.3.почему реки восточной сибири многоводны? 1.от выпадения большого количества осадков. 2.крупные реки длинные, имеют большой бассейн. 3.поскольку длительная зима и короткая весна, талые воды пополняют реки до конца мая, июня.
Территория района располагается на западном склоне Северо-Татарского свода и восточной окраине Казанско-Кировского прогиба. Рельеф представляет холмистую равнину, расчлененную речными долинами на широкие пологие гряды. На севере района прослеживаются отроги Вятского Увала высотой до 200 м, по левобережьям рек Казанки и Кисьмеси находится южная, наиболее низкая часть района с преобладающими высотами 120—140 м. Климат умеренно-континентальный, с относительно влажным и прохладным летом, умеренно холодной и снежной зимой.
Попри розуміння і визнання проблеми забруднення повітря, більшість з них не бажає в майбутньому відмовлятися від автомобіля. Студентки і студенти також відзначали, що не намагаються частіше користуватися громадським транспортом і наголошували на його незручності та непрестижності. Водночас, у групі студент/-ів однією із найважливіших причин екологічних проблем визнали погане виховання, «менталітет» і відсутність пропаганди екосвідомих дій.
Відсутність стратегічного планування на рівні держави вважають однією з головних причин екологічних проблем у всіх групах. Також усі учасни/-ки обговорень згадували погану поінформованість про екологічні проблеми та неможливість впливати на них. У групах сімейних людей і активістів та активісток відсутність системи покарань вважали важливішою за пропаганду екоповедінки. Активіст/-ки також наголошували на поганій роботі комунальних служб. Натомість, студент/-ки називали «приватні бізнес-інтереси» серед основних причин екологічних проблем.
Оточення впливає на готовність практикувати екоповедінку. Учасники і учасниці, які регулярно бачать приклади екологічних дій серед знайомих або відомих людей, є більш відкритими до змін. Яскравим прикладом впливу оточення є використання вживаних речей. Більшість учасни/-ць хоча б раз купували речі на секонд-хенді. Проте вони оцінювали таку поведінку негативно і не стали би публічно говорити, що купують вживані речі через страх засудження і втрати соціального статусу.
Сортування сміття — найбільш очевидна екоповедінка. Учасни/-ки, які практикують сортування, скаржилися на відсутність доступної інфраструктури та неможливість віддати сміття на переробку.
Щоби заохотити людей користуватися громадським транспортом його потрібно покращувати. Таку думку висловлювали у всіх групах. Натомість, дехто з активіст/-ів і сімейних людей сам пропонував обмежувати в’їзд автомобілям у певні частини міста.
Основними джерелами інформації для учасниць та учасників усіх груп є агрегатори новин і соціальні мережі. На другому місці — телебачення і особисте спілкування з родичами або знайомими. Більшість опитаних не мають постійних джерел інформації на екологічні теми. Частина з них хотіла б дізнаватися про стан екології від незаангажованих експертів і науковців. Студентам і студенткам була б цікава така інформація, якби її надавали популярні блогер/-ки. На їхню думку, вдалим форматом може стати інфотеймент — поєднання наукового і розважального контенту. Дехто пропонував флешмоби та наводили приклад Ice Bucket Challenge.