1. Поднятие уровня воды морей и океанов под воздействием притяжения Луны и Солнца — это… 2. Где действие цунами не опасно для человека?

3. Как называется наивысшая точка волны?

4. Какие течения являются холодными?

5. Какие высказывания являются верными (несколько вариантов ответа)?
Самое крупное холодное течение — Гольфстрим.
В течение суток, как правило, наблюдаются два прилива и два отлива.
Течения могут быть тёплыми и холодными.
Волнение силой называется рябь.
У берега скорость цунами увеличивается, а высота уменьшается.

6. Какие течения находятся в пределах Атлантического океана?
(Несколько вариантов ответа.)

Мозамбикское.
Бенгельское.
Муссонное.
Канарское.
Куросио.

7. Участок моря или океана, вдающийся в сушу — это...

8. Морская вода замерзает при температуре...

9. Какое море является самым солёным?

10. Какой океан самый тёплый?

11. Какие моря являются внутренними?
(Несколько вариантов ответа.)

Коралловое.
Лаптевых.
Средиземное.
Азовское.
Филиппинское.

12. Какие моря являются внутренними?
(Несколько вариантов ответа.)

Коралловое.
Лаптевых.
Средиземное.
Азовское.
Филиппинское.

13. Выбери верные высказывания.
(Несколько вариантов ответа.)

Солёный вкус океанической воде придают соли кальция.
Солёность измеряется в промилле.
Температура воды в Мировом океане понижается от поверхности ко дну.
Из-за солёности океаническая вода замерзает при более высоких температурах.
Температура воздуха повышается от экватора к полюсам.

14. В каком проливе вода теплее — в Гибралтарском или проливе Дрейка? Почему?

как и везде в умеренном поясе на территории нашей об­ласти четко выражены сезоны года. выделяют метеороло­гические, фенологические, астрономические и календарные сроки начала и окончания сезонов. астрономические сроки связаны с днями солнцестояния и равноденствия, кален­дарные - определяются по месяцам (зима - декабрь, январь и февраль, весна - март, апрель и май, лето - июнь, июль и август, осень - сентябрь, октябрь и ноябрь]. в сезонной рит­мике развития природы большее значение имеют метеоро­логические и фенологические сроки.

за начало метеорологической зимы обычно принимают устойчивый переход среднесуточной температуры воздуха через 0°с в сторону понижения, этот срок практически со­впадает с фенологическим началом зимы - установлением устойчивого снежного покрова. на территории нашей обла­сти это обычно происходит в начале декабря на севере и на­чале второй декады декабря - на юге.

суммарная солнечная радиация за весь зимний период достигает всего 71-75 дж/см2, а  радиационный   (раз­ница между суммарной солнечной радиацией и расходной частью , состоящей из отраженной радиации и эф­фективного излучения земной поверхности] снижается до 8-9 дж/см2, что составляет всего 10-12 % от летнего. зимой характерно низкое положение солнца над горизонтом, ма­лая долгота дня. минимума эти величины достигают в день зимнего солнцестояния: в брянске высота солнца над гори­зонтом в полдень - 13°15', а долгота дня - всего 7 часов 12 минут.

при таких условиях должны формироваться мо­розные погоды, но отепляющему воздействию атлантики зимы у нас умеренно-холодные, с оттепелями при проникновении мощных атлантических циклонов.

переход среднесуточной температуры через 0°с в сто­рону повышения, разрушение сплошного снежного покрова ознаменуют окончание зимы, которая обычно длится 111— 145 дней.

весна начинается 23 марта - 1 апреля, то есть её начало практически совпадает с астрономическими сроками. вес­на характеризуется быстрым увеличением продолжитель­ности дня, высоты солнца, уменьшением облачности и как следствие быстрым нарастанием притока солнечной радиа­ции и повышением дневных температур.

частая смена холодных и теплых воздушных масс дела­ет погоду неустойчивой. по ночам еще возможны доволь­но сильные понижения температуры, нередко случаются и возвраты холодов. но все же весной преобладает ясная солнечная погода, происходит таяние снега, оттаивание и прогревание почвы. в конце апреля - начале мая средне­суточная температура переходит через +10°с, начинается активная вегетация растений. осадки обычно в виде дождя; в начале мая, реже в конце апреля гремит пер­вая гроза.

в конце мая среднесуточная температура становится выше +15°с и наступает лето. средняя продолжительность его 105-110 дней. фенологическим сроком начала лета обычно считается зацветание шиповника. значительной высоте солнца (60°09' - в полдень 22 июня) и про­должительности дня (17 часов 32 минуты) летом солнеч­ной радиации поступает в 9-10 раз больше, чем зимой. она может сильно изменяться в отдельные годы из-за больших различий в количестве пасмурных дней.

лето теплое, погода более устойчива, чем весной. но при затоке холодных арктических масс температура может понижаться до +6-10°с. одновременно с этим возможно и повышение температуры до +37-38°с. это происходит при поступлении континентального тропического воздуха при юго-восточных ветрах. он сильно прогрет и обладает низкой влажностью, что может вызвать явление засухи.

в целом же на летний период приходится максимум осадков - в среднем 210-240 мм, особенно много их выпада­ет в июле (до 90 мм). но вследствие сильного испарения и ливневого характера выпадения осадков влаги в почву по­ступает немного.

осень начинается в сентябре и длится около 70 дней. наступление этого периода характеризуется началом за­морозков и пожелтением листьев березы. начало осени характеризуется уменьшением продолжительности дня, быстрым понижением среднесуточной температуры, преоб­ладанием пасмурной погоды, увеличением числа дождли­вых дней, повышением влажности. обычно первая полови­на осени еще довольно теплая, вторая - более прохладная, с понижением ночной температуры до -3-5°с.

во время массовой осенней раскраски листьев у дере­вьев (так называемая «золотая осень») часто наблюдается кратковременный период теплой погоды, который получил в народе название «бабье лето». в середине октября закан­чивается период активной вегетации растений, характерны продолжительные моросящие дожди; в ноябре - выпадение мокрого снега, формирование неустойчивого снежного покрова. осенью многие виды насекомых, пресмыкающихся и отдельные виды млекопитающих в спячку или со­стояние анабиоза.

сезоны года

продолжительность безморозного периода на террито­рии области 133-158 дней.самая ранняя дата окончания заморозков 3 апреля, са­мая поздняя дата - 9 июня.число дней со снежным покровом - 113-124.самая ранняя дата появления снежного покрова - 6 октя­бря, а самая поздняя дата схода снежного покрова - 29 апр

 

Сільське господарство (далі с/г) є однією з основних галузей народного господарства, оскільки виробництво продуктів харчування – це стратегічна умова життя та розвитку всього населення країни. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Чорноземні ґрунти і сприятливий клімат, велика густота населення, землеробські навички, які здавна склалися в с/г, і зручне економіко-географічне положення зробили рослинництво базовою галуззю с/г. Також досить важливою є галузь тваринництва, яка зараз функціонує в Україні досить ефективно. Проблему с/г досліджують багато вчених, такі як Богдан Хомяк, Наталія Степанець, Олександр Муляр, Наталія Олешко та ін.

Серед основних проблем, які торкнулися вітчизняного с/г виділяють такі:

1) техніко-технологічна база України в с/г є дуже застарілою і працює ще з Радянських часів. Вітчизняна машинобудівна промисловість, що нараховує майже півтори сотні розрізнених підприємств, не модернізована, оснащена технічно застарілим устаткуванням, технологічно відстала: зношеність технологічного устаткування досягає 70-80%, його середній вік - 30-35 років, а самі технології виробництва машин – жорсткі;

2) відбувається процес «старіння» с/г кадрів. Молоде покоління все частіше іммігрує у великі місця, де є всі умови для навчання та праці, цікавого відпочинку, через що частина кваліфікованих конструкторських, інженерно-технічних і робочих кадрів вже вважається втраченою;

3) значна частина с/г продукті не знаходить збуту внаслідок па­сивності споживчої кооперації, вкрай повільного становлення с/г обслуговуючих кооперативів і кредитних спілок на селі;

4) умови використання с/г угідь не покращує ситуації. Більша частина чорноземів вже виснажені, вони втрачають свою продуктивність через недотримання правил обробки землі. Ґрунти не підтримуються добривами та іншими корисними елементами. А вміст гумусу зменшується з кожним роком;

5) через розвиненість корупції, хабарництва, нестабільність політичної та економічної ситуації в країні, недостатній розвиток фінансової системи дуржави та труднощі в роботі із вітчизняними партнерами, потік іноземних інвестицій, а особливо в с/г майже відсутній.

Оскільки с/г виробництво має переважно сезонний характер, то нормальне функціонування галузі вимагає раціонального й обґрунтованого співвідношення між власними та за­лученими коштами. Тому зростає необхідність пошуку зовнішніх джерел, найбільш розповсюдженим серед яких є кредити. Банківські позики допомагають розвиватися промисловості, малому підприємництву та сільсько­му господарству але для забезпечення сталого розвитку потрібні передусім середньо- та довгостро­кові кредити. Корот­кострокове кредитування розв’язує проблему отримання відповідних ресурсів для проведення польо­вих робіт, а довгострокове кредитування є передумовою розширення та оновлення виробничих фон­дів. Характерною ознакою сучасного стану кредитування с/г підприємств України є домінування короткострокових кредитів. За даними Міжнародної фінансової корпорації 77% сільсько­господарських товаровиробників використовують кредити для закупівлі паливно-мастильних матеріа­лів, 48% - на закупівлю засобів захисту рослин 36% - на придбання посівного матеріалу. Тільки 13% підприємств використовують кредити на технологічне оновлення виробництва а 6% - на його розширення [2].

До числа країн з найвищою питомою вагою позичкових коштів у аграрному капіталі належить Англія і Німеччина — близько 50%, Франція — понад 40%, Італія і Бельгія — більш як 30%. У країнах ЄС 40% господарств перебу­ває в повній залежності від залучення позикових коштів і лише 25% фермерських господарств не використовують банківські кредити.

Державна підтримка аграрного сектора — це один з пріоритетних напрямів економічної політи­ки у багатьох країнах світу, який розглядається як необхідний інструмент аграрної політики в умовах ринку.

За обмеженості бюджетних ресурсів ви­никає необхідність співпраці українських сільськогосподарських підприємств з іноземними інвесторами саме у сфері інвестування модернізації основних фондів. Не менш важливим зовнішнім джерелом фінансування агроформувань є іноземні інвестиції. Але в безпосередньо в сільське господарство вкладається лише 2% від загального обсягу інвестицій в економіку України .

Отже, стратегічним пріоритетом соціального та еконо­мічного розвитку України є підвищення рівня продовольчої безпеки держави на основі нарощу­вання виробництва продуктів харчування, поліпшення їх якості і збалансованості за поживними елементами. Всі перераховані вище проблеми розвитку АПК України повинні спонукати нашу владу до цілеспрямованих та науково обґрунтованих заходів в сфері с/г. Серед них потрібно виділити стабільну державну підтримку с/г виробників, залучення іноземних інвестицій, видача коротко- та довгострокових

http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Economics/65100.doc.htm  - на ссылку бро)✨