1. Сравнить режим выпадения осадков, опредилить месяцы с min и max количеством осадков. 2. Опредилить месяцы с min и max температурой воздуха. мне сейчас нужно
Субтро́піки (український термін - підзворотниковий пояс[1][2]) — перехідний від тропічного до помірного кліматичний пояс Землі. Субтропіки розташовані приблизно між 25° і 45° у північній і південній півкулі. У цих регіонах, як правило гаються тропічне літо і нетропічна зима. Субтропіки часто ділять на аридні (середземноморський клімат), вологі та напіввологі. Поширене визначення називає клімат субтропічним, якщо середньорічна температура становить більш ніж 20 °C, а середня температура найхолоднішого місяця (січня або липня залежно від півкулі) знаходиться нижче за цю відмітку, але перевищує 0 °C. У субтропіках збереглися релікти раннього кайнофіту (середній Крейдяний період).
У субтропічних поясах північної та південної півкуль, що лежать на межі тропічних та помірних кліматичних поясів, влітку поширюються тропічні повітряні маси, взимку ж помірні приносять атмосферні опади (500 мм). Літо спекотне від +30° до +50°С, посушливе; зима доволі прохолодна з частими дощами, снігопадами, але стійкого снігового покриву не утворюється. У глибинах континентів зима посушлива (до 120 мм) з морозами до —20°С, літо жарке (до +50°С).
Многие фантасты рассказывали о забытых цивилизациях или новых мирах, находящихся внутри земного шара. Об этом снимались фильмы и писались рассказы. На самом деле другого мира там нет, но, несмотря на это, совершить путешествие к центру Земли не менее увлекательно, чем посмотреть на другой мир или на диковинных зверюшек. Ведь стоит раздвинуть верхний слой травы и корней, как нам откроется первый слой твёрдой оболочки Земли — земная кора.
Толщина этого слоя может быть очень и очень разной, но самое важное заключается в том, что в этом слое могут обитать всякие организмы. Будь то черви и бактерии, кроты и насекомые. Всякие могут обитать. Представим, что наше путешествие происходит в специальной машине, оснащённой не только мощным буром, прокладывающим наш путь вперёд, но и специальными иллюминаторами, позволяющими видеть, что происходит снаружи. Тогда мы легко сможем увидеть, как машина погружается сквозь осадочные слои почвы, с натугой прогрызается через гранитный слой земной коры и почти вязнет в слое базальтовом. Двигаться вглубь земной коры стоит очень аккуратно и с оглядкой. Ведь она состоит из нескольких плит, которые постоянно двигаются, и в точках их соприкосновения то и дело происходят извержения вулканов и землетрясения. Даже нашему вымышленному «землеходу» придётся нелегко.
Субтро́піки (український термін - підзворотниковий пояс[1][2]) — перехідний від тропічного до помірного кліматичний пояс Землі. Субтропіки розташовані приблизно між 25° і 45° у північній і південній півкулі. У цих регіонах, як правило гаються тропічне літо і нетропічна зима. Субтропіки часто ділять на аридні (середземноморський клімат), вологі та напіввологі. Поширене визначення називає клімат субтропічним, якщо середньорічна температура становить більш ніж 20 °C, а середня температура найхолоднішого місяця (січня або липня залежно від півкулі) знаходиться нижче за цю відмітку, але перевищує 0 °C. У субтропіках збереглися релікти раннього кайнофіту (середній Крейдяний період).
У субтропічних поясах північної та південної півкуль, що лежать на межі тропічних та помірних кліматичних поясів, влітку поширюються тропічні повітряні маси, взимку ж помірні приносять атмосферні опади (500 мм). Літо спекотне від +30° до +50°С, посушливе; зима доволі прохолодна з частими дощами, снігопадами, але стійкого снігового покриву не утворюється. У глибинах континентів зима посушлива (до 120 мм) з морозами до —20°С, літо жарке (до +50°С).
Толщина этого слоя может быть очень и очень разной, но самое важное заключается в том, что в этом слое могут обитать всякие организмы. Будь то черви и бактерии, кроты и насекомые. Всякие могут обитать.
Представим, что наше путешествие происходит в специальной машине, оснащённой не только мощным буром, прокладывающим наш путь вперёд, но и специальными иллюминаторами, позволяющими видеть, что происходит снаружи. Тогда мы легко сможем увидеть, как машина погружается сквозь осадочные слои почвы, с натугой прогрызается через гранитный слой земной коры и почти вязнет в слое базальтовом. Двигаться вглубь земной коры стоит очень аккуратно и с оглядкой. Ведь она состоит из нескольких плит, которые постоянно двигаются, и в точках их соприкосновения то и дело происходят извержения вулканов и землетрясения. Даже нашему вымышленному «землеходу» придётся нелегко.