1. У внутрішніх посушливих районах Кордильєр є мілководні безстічні озера, у які впадають невеликі
короткочасні водотоки. Як змінюються ці озера? 
А. збільшується солоність води
Б. утворюються коралові рифи
В. заболочуються береги
Г. поглиблюються озерні улоговини

Особенности географического положенияТерритория зарубежной Европы (без стран СНГ) - 5,1 млн. км2, а общая - около 10 млн. км2. Протяженность с севера на юг (от о. Шпицбергена до о. Крит) - 5 тыс. км, а с запада на восток - более чем 3 тыс. км.Рельефная "мозаичность" ее территории: 1:1 - низменности и возвышенные территории. Среди гор Европы большинство средней высоты. Границы проходят преимущественно по таким природным рубежам, которые не создают препятствий для транспортных связей.Высокая степень изрезанности береговой линии.Приморское положение большинства стран. Средняя удаленность от моря - 300 км. В западной части региона нет места удаленного от моря более чем на 480 км, в восточной на 600 км."Глубина" территории большинства стран невелика. Так в Болгарии и Венгрии нет места, которые бы были удалены от границ этих стран более чем на 115-120 км.Соседское положение, благоприятное для интеграционных процессов.Выгодное положение в плане контактов с остальным миров, т.к. находится на стыке с Азией и Африкой, далеко выдвинута в океан - "большой полуостров Евразии".Разнообразие природных ресурсов, но некомплексное размещение по странам, многие месторождения в значительной степени выработаны.

ВЫВОД: выгодное ЭГП, хорошие предпосылки для развития хозяйства.

Амазонка збирає води з площі у 7180 тис.км2. Більша частина басейну Амазонки належить Бразилії. 
   Ріка приймає близько 500 приток, багато з яких – величезні ріки: близько 20 приток мають протяжність понад 1,5 тис. км. Найбільші праві притоки – Укаялі, Журуа, Мадейра, Тапажос, Шингу; ліві – Іса, Япура, Ріу-Негру. Впадаючи, одна за іншою, багатоводні притоки швидко збільшують ширину річки; після злиття з Укаялі Амазонка має ширину близько 1,5 км, в середній течії – до 5 км, перед гирлом – від 80-до 150 км. Перед впадінням в Атлантичний океан русло Амазонки розбивається між великими островами на рукави, утворюючи воронкоподібні гирла. 
   Режим Амазонки доволі складний. Праві притоки, які розташовані в Південній півкулі, і ліві у Північній півкулі, в результаті різночасового випадання у їхні басейни дощів, мають паводки в протилежні пори року: праві притоки – з жовтня по березень (літо Південної півкулі), ліві – з квітня по жовтень (літо Північної півкулі). У зв’язку з цим Амазонка повноводна впродовж року і сезонні коливання рівня води у значній мірі згладжені. Найбільше підвищення рівня відбувається у квітні-липні, повінь триває понад 120 днів. В цей час вода виходить з низьких берегів і затоплює ліси у широкій долині річки. 
   Найнижчий рівень води у річц гається в серпні-вересні. 
   Пересічна витрата води у нижній течії 120 тис м3/сек., величина річного стоку – 3800 км3. 
   Амазонка та її притоки багаті на органічну живність. Багато рослинних та тваринних організмів вирізняються великими розмірами. У водах Амазонки росте найбільша водяна рослина – вікторія
, живуть каймани, прісноводні дельфіни, ламантини, водосвинки