1.Верно ли следующее утверждение? Средний Урал - это наиболее низкая часть Уральских гор. На севере горная область ограничена Конжаковским Камнем и его соседом - Косьвинским Камнем, а на юге - горой Юрма. 1) да 2) нет
2.Верно ли следующее утверждение? «Урал» - слово тюркского происхождения, в переводе обозначающее «пояс». В старые времена Урал так и называли - «Каменный пояс». 1) нет 2) да
3.Какими полезными ископаемыми наиболее богат Северный Урал? 1) Железная руда 2) Марганец 3) Бурый уголь 4) Поваренная соль
4.О какой части Уральских гор идёт речь: "Горная область России, которая располагается от истоков реки Хулга на севере до горы Тельпосиз на юге. Это наиболее высокая горная область Уральских гор. Именно здесь находится самая высокая вершина горной системы - гора Народная". ответ дайте в именительном падеже. Запишите ответ:___
5.Определите, какие утверждения являются верными, а какие - неверными? Укажите истинность или ложность вариантов ответа: 1. Первые поселения русских появились на Урале в верховьях реки Камы; их жители в основном занимались охотой и рыболовством. 2. На Урале по различию в высотах, геологическому развитию, климатическим условиям выделяют несколько частей: Полярный, Приполярный, Северный, Средний и Южный Урал. 3. Изучением природных богатств гор, их описанием занимался в то время историк, географ и государственный деятель Василий Никитич Татищев
6.Верно ли следующее утверждение. Уральские горы расположены между Индо-Гангской и Западно-Сибирской равнинами. 1) нет 2) да
7. Дайте понятие определению: "Это территория, прилегающая к восточному склону Урала в бассейнах рек Тобол и Обь; окраинная часть Западно-Сибирской равнины". Запишите ответ:
8.Издавна обитателями Уральских гор были? Выберите несколько из 4 вариантов ответа: 1) Удмурты 2) Коми 3) Индейцы 4) Башкиры
9.О какой части Уральских гор идёт речь: "Самая северная часть Уральских гор. Северная граница региона - гора Константинов камень, южная граница проходит по реке Хулга. Одна из наиболее возвышенных частей древних Уральских гор". Выберите один из 5 вариантов ответа: 1) Средний Урал 2) Северный Урал 3) Полярный Урал 4) Приполярный Урал 5) Южный Урал
10. Какой субъект не входит в состав Урала: Курганская, Оренбургская, Свердловская, Ульяновская, Челябинская.

Структура та чинники розміщення підприємств легкої промисловості.

Легка промисловість забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям, а інші виробництва — технічними тканинами, шкірою. Таким

чином, вона безпосередньо впливає на добробут людей, робить їх життя більш зручним і комфортним. У її структурі виділяють текстильну (тканини), трикотажну (шкарпетки, панчохи, білизна), швейну (одяг), шкіряно-взуттєву (вичинка шкіри, пошиття взуття), хутрову (хутрові вироби) промисловість.

Розміщення більшості підприємств залежить від трьох чинників: сировинного, працересурсного та споживчого. Так, підприємства текстильної та трикотажної промисловості орієнтовані на всі ці чинники. На географію швейної та шкіряно-взуттєвої промисловості найбільше впливають працересурсний (мається на увазі не тільки наявність та кваліфікація, але й вартість трудових ресурсів) і споживчий чинники. Розміщення окремих виробництв в Україні (наприклад бавовняних тканин) також залежить від надходження імпортної сировини.

Объяснение:

Комфортні для життя і діяльності людей природні умови сприяли заселенню і освоєнню українських земель. Проте чисельність мешканців тут помітно змінювалася в історичному часі. За деякими припущеннями, наприкінці ХІІІ ст. на українських землях проживало близько 2 млн осіб. Упродовж Середньовіччя та в більш пізні історичні періоди через тривалі війни і спустошливі епідемії чисельність населення зростала повільно. Ось чому в ХVII ст.

кількість населення на теренах України становила тільки 5 млн осіб.

У подальшому темпи зростання чисельності населення на українських землях дещо зросли. У ХVІІІ ст. тут проживало близько дев’яти, на початку ХІХ ст. уже понад 30 млн осіб. У 1913 р. у сучасних державних кордонах України мешкало 35,2 млн осіб. Наступні бурхливі історикополітичні події ХХ ст. – Перша світова війна 1914–1918 рр., революція, громадянська війна і військова інтервенція 1917–1922 рр., голодомор 1932–1933 рр., Друга світова війна 1939–1945 рр. і голод 1947–1948 рр. спричинили великі втрати населення України. Попри усілякі негаразди, чисельність населення України продовжувала зростати і на 1.01.1993 р. досягла 52,2 млн осіб. Однак цей рік виявився своєрідним піком зростання чисельності населення нашої країни. Адже після того ця цифра невпинно щорічно зменшувалася, досягши на початок 2008 р. 46 млн 372 тис. осіб. За наступні півроку чисельність населення ще зменшилася і на

1.06.2008 р. становила 46 млн 239 тис. осіб.

Объяснение: