11. Чинники, що впливають на реалізацію організаційнотехнологічних заходів щодо енергозбереження:
а) зменшення питомих енерговитрат на одиницю продукції та економія
паливно-енергетичнихресурсів;
б) зменшення собівартості продукції та підвищення її
конкурентоспроможності на внутрішньому ізовнішньому ринках;
в) зменшення питомих енерговитрат на одиницю продукції та економія
паливно-енергетичних ресурсів; зменшення собівартості продукції та
підвищення її конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому
ринках;
г) додаткові фінансові витрати, що пов’язані з проведенням
зовнішнього або внутрішнього енергоаудиту.
12. Для оцінки інвестицій в енергозбереження використовують:
а) метод визначення чистої текучої вартості;
б) метод розрахунку рентабельності інвестицій;
в) метод розрахунку внутрішньої норми прибутку;
г) метод визначення чистої текучої вартості; метод розрахунку
рентабельності інвестицій; метод розрахунку внутрішньої норми прибутку.
13. Під нормалізацією витрат енергії розуміють процес:
а) встановлення планової величини витрат енергії на одиницю
продукції;
б) який показує фактичне скорочення енергії;
в) який показує різницю між фактичним споживанням і реально
очікуваним рівнем споживання;
г) встановлення планової величини витрат енергії на одиницю
продукції або планової величини питомих витрат енергії.
14. Метою нормалізації є:
а) складання корпоративного звіту;
б) забезпечення раціонального і економного витрачання енергії і
палива та встановлення вихідних величин для планування енергоспоживання;
в) визначення втрат;
г) складання спільного звіту.
110
15. Норма питомої витрати енергії це:
а) об’єктивно необхідна величина споживання енергії на виробництво
одиниці продукції;
б) виконання одиниці роботи встановленої якості в конкретних умовах
виробництва;
в) максимально допустима величини споживання енергії в даних
умовах виробництв;
г) енергетичний облік, контроль і аналіз енерговикористання.
16. Норми питомих витрат енергії класифікуються за:
а) ступенями агрегації та складом витрат енергії;
б) періодом дії норм;
в) ступенями агрегації, складом витрат енергії та періодом дії норм;
г) ступенями агрегації та періодом дії норм.
17. Енергетичний баланс – це:
а) система взаємопов’язаних показників, які відображають кількісну
відповідність між надходженням і використанням усіх видів енергетичних
ресурсів;
б) основний узагальнюючий документ для комплексного використання
енергоресурсів;
в) документ для планування заходів із підвищенням ефективності
енергопостачання;
г) науково-технічна основа для нормалізації енергоспоживання.
18. Потреби в електричній потужності суттєво змінюються
протягом:
а) доби, тижня;
б) тижня, місяця;
в) місяця, сезону;
г) доби, тижня, місяця, сезону.
19. Для одержання додаткової потужності використовують такі
типи генераторів:
а) базисні;
б) пікові;
в) базисні, пікові та напівпікові;
г) з проміжним навантаженням.
20. Розв’язання проблеми керування енерговикористанням
ґрунтується на таких підходах:
а) екстенсивному;
б) інтенсивному;
в) екстенсивному та інтенсивному;
г) активного електрозбереження.

Особенности географического положения России:

1. Территория находится в двух частях света, меньшая часть страны расположена в Европе (Европейская Россия) , большая часть в Азии (Азиатская часть России) . При этом наиболее развита в социально-экономическом плане - Европейская Россия, а Азиатская часть страны обладает крупным природно-ресурсным потенциалом. На сегодня в России существует политика, направленная на развитие Восточной части России.

2. Территория граничит с множеством стран (сухопутные границы с 16-тью странами, а морские с двумя) . Этот фактор влияет на геополитическое положение России, создаются особые геополитические условия (как положительные, так и отрицательные) . "Стране нужно дружить с пограничными странами, к сожалению, это не всегда получается". Россия развивать потенциал трансграничных зон.

3. Крупные размеры территории. Большая площадь страны - это разнообразие природных условий (в основном, неблагоприятных) . Из-за этого в стране невозможно осуществление единой сглаженной политики и плана социально-экономического развития (транспортная обеспеченность, развитие общей инфраструктуры городских систем - в т. ч. строительство зданий, продовольственная безопасность и т. д.) . Также большая площадь страны, обусловило, многонациональный состав населения страны. Это тоже влечет за собой множество "следов" в социально-экономическом, инфраструктурном и природоохранном развитии страны.

1. Масштаб - соотношение, которое показывает, во сколько раз каждая линия, нанесённая на карту или чертёж, меньше или больше её действительных размеров. Есть три вида масштаба: численный, именованный, линейный.

2.Расстояние между точками – это длина отрезка, их соединяющего, в имеющемся масштабе. Задать масштаб необходимо, чтобы иметь для измерения единицу длины. Потому в основном задача нахождения расстояния между точками решается при использовании их координат на координатной прямой, в координатной плоскости или трехмерном пространстве.

3. Географическая широта — величина дуги меридиана в градусах от экватора до заданной точки. Все пункты, лежащие на одной параллели, имеют одинаковую широту. Географическая долгота — величина дуги параллели в градусах от начального меридиана до заданной точки. Географические координаты — это широта и долгота, которые определяют положение любой точки на Земле.

Порядок определения географической широты:

   найти географический объект на карте.

   Определить полушарие, в котором расположен объект (Северное или Южное).

   Определить 2 ближайшие параллели, между которыми расположен объект.

   Определить шаг измерения: из большего значения параллели вычесть наименьшее.

   Делим расстояние между обозначенными параллелями на столько частей, сколько получилось в предыдущем вычислении.

   Определить параллель, на которой расположен объект.

Порядок определения географической долготы:

   найти географический объект на карте.

   Определить полушарие, в котором расположен объект (Западное или Восточное).

   Определить 2 ближайших меридиана, между которыми расположен объект.

   Определить шаг измерения: из большего значения меридиана вычесть наименьшее.

   Делим расстояние между обозначенными меридианами на столько частей, сколько получилось в предыдущем вычислении.

   Определить меридиан, на котором расположен объект.

Объяснение:

Географические координаты горы Мак-Кинли (в скобках — в градусах и десятичных минутах)

63° 4’ 10" (63° 4’ 16) северной широты

151° 0’ 26" (151° 0’ 44) западной долготы