Редколесья Южной Америки нередко называют термином «льянос», что в переводе на русский означает «гладкий» или «равнинный». Саванны же имеют название «кампос», которое также можно перевести как «равнина» или «поле». На больших пространствах саванн и редколесий Южной Америки ландшафт не поражает своим многообразием. Если в саваннах протекают реки, то отличаются весьма покорным нравом. Даже те люди, которые проживают на территории латиноамериканских саванн, по своему темпераменту отличаются от народов, населяющих другие территории континента.
Саванны Южной Америки – это идеальное место для ведения сельского хозяйства. На территории одной только Аргентины саванное сельское хозяйство развито настолько, что эта страна входит в число мировых лидеров по производству мяса и молока. Даже в Российскую Федерацию Аргентина поставляет свою качественную мясомолочную продукцию. Однако вследствие чересчур интенсивного освоения саванн человек нередко превращает эти прекрасные места в безжизненную пустыню. Проблемы разумного сельскохозяйственного использования саванн и редколесий Южной Америки нередко поднимаются даже на Генеральной Ассамблее ООН.
Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVII століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші.
Саванны Южной Америки – это идеальное место для ведения сельского хозяйства. На территории одной только Аргентины саванное сельское хозяйство развито настолько, что эта страна входит в число мировых лидеров по производству мяса и молока. Даже в Российскую Федерацию Аргентина поставляет свою качественную мясомолочную продукцию. Однако вследствие чересчур интенсивного освоения саванн человек нередко превращает эти прекрасные места в безжизненную пустыню. Проблемы разумного сельскохозяйственного использования саванн и редколесий Южной Америки нередко поднимаются даже на Генеральной Ассамблее ООН.
Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVII століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші.
Объяснение: