4. Европейские путешественники называли адыгов «законодателями мод» и «французами» Северного Кавказа. Как вы думаете, что давало ос- нование для таких определений?
Доля городского населения страны называется уровнем урбанизации.
На уровень урбанизации влияют следующие факторы:
1) уровень экономического развития страны или региона — в промышленно развитых странах или регионах уровень урбанизации значительно выше, чем в аграрных; 2) природно-климатические условия — чем хуже природные условия для развития сельского хозяйства, тем выше уровень урбанизации; 3) традиции населения — жители Крайнего Севера продолжают жить в сельской местности, так как их основным занятием является оленеводство, охота и рыболовство; 4) миграции — одной из наиболее массовых миграций является миграция населения из села в город, что напрямую будет снижать долю сельского и увеличивать долю городского населения.
Наибольший уровень урбанизации характерен для промышленно развитых регионов Центрального, Северо-Западного, Волго-Вятского и Уральского экономических районов, а также в регионах с крайне неблагоприятными природными условиями — Европейского Севера, Сибири и Дальнего Востока, где в городах проживает более % населения. Наименьший уровень урбанизации характерен для Северного Кавказа (56%) и Центрально-Чернозёмного района (65%).
Кліматичні пояси – широтні смуги, які мають відносно однорідний клімат. Вони відрізняються один від одного температурою повітря і переважаючими повітряними масами. Кліматичні пояси змінюються зонально, тобто від екватора до полюсів. У кожному з основних кліматичних поясів протягом усього року панує та чи інша повітряна маса – відповідно екваторіальна, тропічна, помірна, арктична (антарктична) . Перехідні пояси називають субпоясами – з латинської “суб” означає “під”, тобто під основним (субекваторіальний – підекваторіальний, субтропічний – підтропічний та ін.) . У перехідні кліматичні пояси повітряні маси надходять із сусідніх основних поясів, змінюючись за сезонами: влітку панує повітряна маса південнішого основного поясу, а взимку – північнішого.
На уровень урбанизации влияют следующие факторы:
1) уровень экономического развития страны или региона — в промышленно развитых странах или регионах уровень урбанизации значительно выше, чем в аграрных;
2) природно-климатические условия — чем хуже природные условия для развития сельского хозяйства, тем выше уровень урбанизации;
3) традиции населения — жители Крайнего Севера продолжают жить в сельской местности, так как их основным занятием является оленеводство, охота и рыболовство;
4) миграции — одной из наиболее массовых миграций является миграция населения из села в город, что напрямую будет снижать долю сельского и увеличивать долю городского населения.
Наибольший уровень урбанизации характерен для промышленно развитых регионов Центрального, Северо-Западного, Волго-Вятского и Уральского экономических районов, а также в регионах с крайне неблагоприятными природными условиями — Европейского Севера, Сибири и Дальнего Востока, где в городах проживает более % населения.
Наименьший уровень урбанизации характерен для Северного Кавказа (56%) и Центрально-Чернозёмного района (65%).
Кліматичні пояси – широтні смуги, які мають відносно однорідний клімат. Вони відрізняються один від одного температурою повітря і переважаючими повітряними масами. Кліматичні пояси змінюються зонально, тобто від екватора до полюсів. У кожному з основних кліматичних поясів протягом усього року панує та чи інша повітряна маса – відповідно екваторіальна, тропічна, помірна, арктична (антарктична) . Перехідні пояси називають субпоясами – з латинської “суб” означає “під”, тобто під основним (субекваторіальний – підекваторіальний, субтропічний – підтропічний та ін.) . У перехідні кліматичні пояси повітряні маси надходять із сусідніх основних поясів, змінюючись за сезонами: влітку панує повітряна маса південнішого основного поясу, а взимку – північнішого.