5.Какая страна является для России соседом «второго порядка»?
А) Грузия; Б) Азербайджан; В) Армения; Г) Финляндия.
7.Какой субъект Российской Федерации имеет наименьшую плотность населения;
А) Хабаровский край; Б) Воронежская область;
В) Краснодарский край; Г) Ленинградская область.
11.Какой город является центром цветной металлургии?
А) Медногорск; Б) Магнитогорск; В) Калуга; Г) Тверь.
12.Каккие из перечисленных городов являются центрами автомобилестроения?
А) Петрозаводск; Б) Краснодар; В) Набережные Челны; Г) Рязань.
13.В какой из перечисленных областей развита угольная промышленность?
А) Волгоградская; Б) Астраханская; В) Архангельская; Г) Кемеровская.
14.Какой из перечисленных регионов лидирует по добыче нефти и газа?
А) Западная Сибирь; Б) Европейский Север;
В) Восточная Сибирь; Г) Дальний Восток.
15.Определите регион России по краткому описанию:
Этот автономный округ имеет приморское положение. Большую часть занимают нагорья.
Коренное население малочисленно. Занимается охотой, рыболовством и оленеводством.
16.Какая особенность сельского хозяйства Липецкой области бесперебойному снабжению сахарных заводов сырьем?

ответ:Патріарший і Синодальний Томос надання автокефального церковного устрою Православній Церкві в Україні» (грец. Πατριαρχικὸς καὶ Συνοδικὸς Τόμος χορηγήσεως αὐτοκεφάλου ἐκκλησιαστικοῦ καθεστῶτος εἰς τὴν ἐν Οὐκρανίᾳ Ὀρθόδοξον Ἐκκλησίαν) — церковний канонічний документ, який був виданий у січні 2019 року[a] Вселенським патріархом Варфоломієм I та Священним Синодом Константинопольської православної церкви для Київської митрополії, що перед цим на синоді 9-11 жовтня 2018 року була повернута в юрисдикцію Константинопольської церкви шляхом скасування синодального листа від 1686 року про передачу митрополії в тимчасове управління до Російської православної церкви[1][2]. Томос надає Київській митрополії (у складі всіх православних єпископів, священиків і вірних на території України, які згодні з цим) автокефальний статус і робить її 15-тою канонічною автокефальною церквою — Православною церквою в Україні[3], — яка відтепер стає повноправною і самоврядною адміністративною частиною єдиної Вселенської православної церкви без посередництва інших помісних церков[4].

Объяснение:

Основні історичні типи етносів:

- Рід — форма спільності людей, заснована на кровній спорідненості.

- Плем'я — об'єднання декількох родів, що має загальну мову, територію, уподобання та звичаї. Рід і плем'я зароджу­ються, існують при первісному суспільстві.

-Союз племен. На цьому етапі відбувається перше значне ослаблення принципу кровної спорідненості. Союзи утворю­ють як племена, що мають значне генетичне споріднення, так і племена, генетично далекі одне від одного. Деякі вчені вва жають типовим для такої стадії розвитку людства союз різних племен, що мають культури, які досить розрізняються. Одна з них може бути «набіговою», для якої характерна більшою мірою не трудова, виробнича майстерність, а військова. Союз племен — це перша велика група людей, у якій вже не здійс нюється безпосередній контакт всіх членів даної спільноти з усіма іншими. Таким чином, тут різко зростає вплив політич­ного чинника утворення спільноти.

- Народність — форма язикової, територіальної, економіч ної та культурної спільності людей, що складається з виник ненням приватновласницьких відносин, характерна для рабов­ласницького та феодального суспільств. Формуванню народ­ностей сприяє більш складна й чітка організаційна структури суспільства, більш розвинені політичні форми.

- Нація — тип етносу, що виникає в період подолання фео­дальної роздробленості та інтенсивного розвитку капіталістич­них відносин. До характерних ознак нації, що відрізняють її від народностей, можна в першу чергу віднести:

- уніфікацію мови, головним чином у процесі поширення її літературної форми через систему освіти, літературу й засоби масової інформації;

- розвиток професійної культури й мистецтва;

-формування соціально-класового складу, що відповідає епосі промислово-культурного розвитку, через певну форму державності або значно розвинений рух за її досягнення, а та­кож визначення економічної спільності в рамках своїх націо­нальних держав.

-Сьогодні у світі співіснують різні історичні типи етносів. На­самперед це нації (ця форма домінує), народності, збереглися подекуди й більш давні форми — племена та рудименти роду.

-При визначенні етносу ми звернули увагу на ті ознаки, чин­ники, які впливають на утворення етносів. Однак що лежить в основі механізму формування етносу? Якими є головні п ри­чи ни їх виникнення та розвитку? Відомо кілька концепцій, що дають відповіді на питання про причини і механізми виникнен­ня, формування та розвитку етносу.

-Теорії примордиалістського (об'єкти­вістського) підходу припускають, що ет­нічна ідентичність ґрунтується на природному зв'язку людини з групою або відповідною культурою. Прихильники примордиалізму вважають етнос і етнічність реально існуючими феноменами, що мають об'єктивну основу в природі або суспільстві. На підставі існування етносу всі тео­рії примордиалістського підходу можна поділити на два напря­ми — природний та еволюційно-історичний.

-Природний напрям. Його послідовники вважають етнос первозданним (примордиальним, споконвічним) утворенням, заснованим на спільних предках, належності до однієї раси, функціонуванні певних біологічних механізмів. Прихильники цього напряму пояснюють етнічність за до еволюцій­них ідей, тобто як явище, детерміноване генетичними та геогра­фічними чинниками, інтерпретуючи етнічність як «розширену родинну групу» або як «розширену форму родинного відбору та зв'язку»

Объяснение: