5. Промисловість. Економічне «обличчя» країни визначає промисловість, вартість продукції якої приблизно в 10 разів перевищує вартість продукції сільського господарства.
Добра забезпеченість країни нафтою і газом (штати Техас, Аляска, Луїзіана, Каліфорнія тощо) визначає їх провідну роль у паливно-енергетичному балансі США. При цьому держава вважає за потрібне імпортувати нафту з Мексики, Великобританії, країн Перської затоки. Основну частку вугілля дає Аппалацький басейн. Найбільше електроенергії виробляється на ТЕС; ГЕС розміщені, в основному, на заході країни, АЕС виробляють до 25% електроенергії.
Географія чорної металургії тривалий час визначалася розміщенням родовищ коксівного вугілля (Аппалачі) та залізної руди (район Великих озер). Тут виникли великі галузеві центри: Чикаго, Клівленд, Піттсбург тощо. Але в міру переорієнтації галузі на імпортну сировину відбулося переміщення чорної металургії на атлантичне узбережжя (Балтімор, Філадельфія та ін.).
Кольорова металургія тяжіє до районів видобутку сировини або до портів, через які сировина ввозиться. Тому більшість підприємств розміщені на Заході (мідь, свинець, цинк) та Півдні. Алюмінієва промисловість орієнтується на дешеву електроенергію, що виробляється ГЕС на річках Теннесі й Колумбія, та використовує привізну сировину.
Машинобудування є провідною галуззю промисловості США і виділяється високою наукомісткістю. Розвиток галузі поєднується з комп'ютеризацією всіх сфер господарства і побуту (впровадження ПК і мікропроцесорної техніки) та комплексною автоматизацією процесів виробництва та управління. Із п'яти великих груп машинобудування найбільшого розвитку набула авіаракетна, основні потужності якої розміщені на Півдні (Техас, Флорида) та на Заході (Каліфорнія). Національною галуззю є автомобілебудування.
Хімічна промисловість США займає провідні позиції у світі як за обсягом виробництва, так і за різноманітністю продукції. її старі галузі, що в якості сировини використовують вугілля та відходи коксохімічної промисловості, розташовані поблизу металургійних центрів Півночі. Найбільші нафтохімічні підприємства створені на берегах Мексиканської затоки та у долині річки Теннессі. Рис. 95. Нафтопереробний завод у Лос-Анджелесі (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)
У країні також добре розвинуті гумовотехнічна, пластмасово-переробна, деревообробна, целюлозно-паперова, поліграфічна, фарфорово-фаянсова промисловість та промисловість будівельних матеріалів (див. рис. 96). Рис. 96. Основні промислові центри США (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)
Комплекс із виробництва предметів споживання (легка і харчова промисловість, виробництво меблів) відзначаються трудомісткістю, але мають низьку наукомісткість. Тому швидко зростає імпорт товарів широкого вжитку (одяг, взуття, білизна, годинники, фотоапарати, іграшки) з інших країн.
В останні десятиріччя відбувається переміщення сучасних галузей промисловості на Південь, Захід та Північний Захід США.
Территория России имеет значительную площадь и ее рельеф чрезвычайно разнообразен. Это следствие особенностей тектонического строения и геологической истории развития территории. На территории России расположены крупнейшие равнины мира: Восточно-Европейская (Русская); Западно-Сибирская и Среднесибирское плоскогорье.
В основании Русской равнины и Среднесибирского плоскогорья – древние платформы с докембрийским фундаментом, а в основании Западно-Сибирской равнины – платформа с палеозойским фундаментом (молодая платформа – плита). В пределах Русской равнины и Среднесибирского плоскогорья есть участки, лишенные осадочного чехла (щиты – Балтийский и Анабарский).
Рельеф Русской равнины – холмистый, со средней абсолютной высотой 200 м. В южной части равнины преобладают возвышенности, а на севере – низменности. На северо-западе и в центре Русской равнины хорошо выражен моренный рельеф (результат деятельности древних плейстоценовых оледенений), а на юге – овражно-балочный эрозионно-аккумулятивый. На юго-востоке Русская равнина переходит в Прикаспийскую низменность, сложенную морскими осадочными породами (бывшее дно Каспийского моря). Это самое низкое место на территории России – ниже уровня моря на 28 м.
На восточной окраине Русской равнины расположены невысокие и древние Уральские горы, протягивающиеся в меридиональном направлении. Фундамент этих гор образован в эпоху герцинской складчатости. По своему типу Урал относится к складчато-глыбовым образованиям. Наибольшая высота достигает 1895 м, гора Народная.
Восточнее Урала расположена плоская Западно-Сибирская равнина с высотами от 200 м на периферии и до 100 м в центральной части. Равнина сильно заболочена. Западно-Сибирская равнина отделена крупным тектоническим уступом от Среднесибирского плоскогорья со средней высотой 500—700 м.
На юге Европейской части находятся самые высокие в России горы – Кавказ (Эльбрус, 5642 м, конус потухшего вулкана). Это молодые горы, которые образовались в эпоху альпийской складчатости.
Истоки крупнейших рек – Оби и Енисея находятся в горном Алтае и Саянах, фундамент которых был образован в эпоху герцинской, каледонской и байкальской складчатости. Самые высокие вершины этих гор Белуха и Мунку-Сардык. К востоку от озера Байкал расположена система средневысотных горных хребтов: Становой, Борщовочный, Яблоновый и Становое нагорье. Горы на востоке России образованы в эпохи мезозойской и кайнозойской складчатостей: Сихотэ-Алинь, хребты Джугджур, Верхоянского и Черского, Чукотское и Колымское нагорья (мезозойская складчатость), Срединный хребет на Камчатке и горы на Курильских островах (кайнозойская). В горах Камчатки и на Курилах есть действующие вулканы, самый высокий из которых – Ключевская Сопка. Кавказ является частью Альпийско-Гималайского, а горы Дальнего Востока —Тихоокеанского сейсмического поясов Земли.
Современный облик рельефа продолжает формироваться под действием экзогенных процессов: выветривание, эрозионная и аккумулятивная деятельность рек, текущих вод, горных ледников и т. д.
5. Промисловість. Економічне «обличчя» країни визначає промисловість, вартість продукції якої приблизно в 10 разів перевищує вартість продукції сільського господарства.
Добра забезпеченість країни нафтою і газом (штати Техас, Аляска, Луїзіана, Каліфорнія тощо) визначає їх провідну роль у паливно-енергетичному балансі США. При цьому держава вважає за потрібне імпортувати нафту з Мексики, Великобританії, країн Перської затоки. Основну частку вугілля дає Аппалацький басейн. Найбільше електроенергії виробляється на ТЕС; ГЕС розміщені, в основному, на заході країни, АЕС виробляють до 25% електроенергії.
Географія чорної металургії тривалий час визначалася розміщенням родовищ коксівного вугілля (Аппалачі) та залізної руди (район Великих озер). Тут виникли великі галузеві центри: Чикаго, Клівленд, Піттсбург тощо. Але в міру переорієнтації галузі на імпортну сировину відбулося переміщення чорної металургії на атлантичне узбережжя (Балтімор, Філадельфія та ін.).
Кольорова металургія тяжіє до районів видобутку сировини або до портів, через які сировина ввозиться. Тому більшість підприємств розміщені на Заході (мідь, свинець, цинк) та Півдні. Алюмінієва промисловість орієнтується на дешеву електроенергію, що виробляється ГЕС на річках Теннесі й Колумбія, та використовує привізну сировину.
Машинобудування є провідною галуззю промисловості США і виділяється високою наукомісткістю. Розвиток галузі поєднується з комп'ютеризацією всіх сфер господарства і побуту (впровадження ПК і мікропроцесорної техніки) та комплексною автоматизацією процесів виробництва та управління. Із п'яти великих груп машинобудування найбільшого розвитку набула авіаракетна, основні потужності якої розміщені на Півдні (Техас, Флорида) та на Заході (Каліфорнія). Національною галуззю є автомобілебудування.
Хімічна промисловість США займає провідні позиції у світі як за обсягом виробництва, так і за різноманітністю продукції. її старі галузі, що в якості сировини використовують вугілля та відходи коксохімічної промисловості, розташовані поблизу металургійних центрів Півночі. Найбільші нафтохімічні підприємства створені на берегах Мексиканської затоки та у долині річки Теннессі.
Рис. 95. Нафтопереробний завод у Лос-Анджелесі (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)
У країні також добре розвинуті гумовотехнічна, пластмасово-переробна, деревообробна, целюлозно-паперова, поліграфічна, фарфорово-фаянсова промисловість та промисловість будівельних матеріалів (див. рис. 96).
Рис. 96. Основні промислові центри США (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)
Комплекс із виробництва предметів споживання (легка і харчова промисловість, виробництво меблів) відзначаються трудомісткістю, але мають низьку наукомісткість. Тому швидко зростає імпорт товарів широкого вжитку (одяг, взуття, білизна, годинники, фотоапарати, іграшки) з інших країн.
В останні десятиріччя відбувається переміщення сучасних галузей промисловості на Південь, Захід та Північний Захід США.
Территория России имеет значительную площадь и ее рельеф чрезвычайно разнообразен. Это следствие особенностей тектонического строения и геологической истории развития территории. На территории России расположены крупнейшие равнины мира: Восточно-Европейская (Русская); Западно-Сибирская и Среднесибирское плоскогорье.
В основании Русской равнины и Среднесибирского плоскогорья – древние платформы с докембрийским фундаментом, а в основании Западно-Сибирской равнины – платформа с палеозойским фундаментом (молодая платформа – плита). В пределах Русской равнины и Среднесибирского плоскогорья есть участки, лишенные осадочного чехла (щиты – Балтийский и Анабарский).
Рельеф Русской равнины – холмистый, со средней абсолютной высотой 200 м. В южной части равнины преобладают возвышенности, а на севере – низменности. На северо-западе и в центре Русской равнины хорошо выражен моренный рельеф (результат деятельности древних плейстоценовых оледенений), а на юге – овражно-балочный эрозионно-аккумулятивый. На юго-востоке Русская равнина переходит в Прикаспийскую низменность, сложенную морскими осадочными породами (бывшее дно Каспийского моря). Это самое низкое место на территории России – ниже уровня моря на 28 м.
На восточной окраине Русской равнины расположены невысокие и древние Уральские горы, протягивающиеся в меридиональном направлении. Фундамент этих гор образован в эпоху герцинской складчатости. По своему типу Урал относится к складчато-глыбовым образованиям. Наибольшая высота достигает 1895 м, гора Народная.
Восточнее Урала расположена плоская Западно-Сибирская равнина с высотами от 200 м на периферии и до 100 м в центральной части. Равнина сильно заболочена. Западно-Сибирская равнина отделена крупным тектоническим уступом от Среднесибирского плоскогорья со средней высотой 500—700 м.
На юге Европейской части находятся самые высокие в России горы – Кавказ (Эльбрус, 5642 м, конус потухшего вулкана). Это молодые горы, которые образовались в эпоху альпийской складчатости.
Истоки крупнейших рек – Оби и Енисея находятся в горном Алтае и Саянах, фундамент которых был образован в эпоху герцинской, каледонской и байкальской складчатости. Самые высокие вершины этих гор Белуха и Мунку-Сардык. К востоку от озера Байкал расположена система средневысотных горных хребтов: Становой, Борщовочный, Яблоновый и Становое нагорье. Горы на востоке России образованы в эпохи мезозойской и кайнозойской складчатостей: Сихотэ-Алинь, хребты Джугджур, Верхоянского и Черского, Чукотское и Колымское нагорья (мезозойская складчатость), Срединный хребет на Камчатке и горы на Курильских островах (кайнозойская). В горах Камчатки и на Курилах есть действующие вулканы, самый высокий из которых – Ключевская Сопка. Кавказ является частью Альпийско-Гималайского, а горы Дальнего Востока —Тихоокеанского сейсмического поясов Земли.
Современный облик рельефа продолжает формироваться под действием экзогенных процессов: выветривание, эрозионная и аккумулятивная деятельность рек, текущих вод, горных ледников и т. д.