Ндіанці, які належать до окремої амеріканоідной раси, являють собою корінне населення Америки. Вони заселяли територію всього Нового Світу з початку часів і живуть там досі. Незважаючи на незліченні геноциди, колонізації та інші гоніння відносно них, які вироблялися європейцями, вони займають досить вагоме місце в кожній з держав цієї частини світу. Нижче в статті ми розглянемо, що собою являє і в яких цифрах обчислюється корінне населення Америки. Фото різних подрас і представників тих чи інших племен дозволять більш чітко зрозуміти дану тему. Аборигени Нового Світу жили тут в доісторичні часи, але і в наші дні, по суті, мало що змінилося для них. Вони об'єднуються в окремі громади, продовжують проповідувати свої релігійні догми і слідують традиціям предків. Деякі представники споконвічно амеріканоідной раси асимілюються з європейцями і повністю переймають їхній побут. Таким чином, зустріти чистого індіанця або метиса можна в будь-якій країні північній, південній або центральній частині Нової Землі. Загальна «індіанська» чисельність населення Америки становить 48 мільйонів чоловік. З них 14 млн проживають в Перу, 10,1 млн в Мексиці, 6 млн в Болівії. Наступними країнами йдуть Гватемала і Еквадор - 5,4 і 3,4 мільйона осіб відповідно. 2,5 млн індіанців можна зустріти в США, а ось в Канаді їх наполовину менше - 1,2 млн. Як не дивно, на просторах Бразилії та Аргентини, настільки величезних держав, індіанців збереглося не так уже й багато. Корінне населення Америки в цих місцях обчислюється вже тисячами і становить 700 000 і 600 000 чоловік відповідно. З генетичної точки зору, корінне населення Америки, як вже говорилося вище, таким для цих земель зовсім не є. Прабатьківщиною індіанців вчені вважають Алтай, звідки вони й виходили своїми колоніями в далекі-далекі часи, щоб освоїти нові землі. Справа в тому, що 25 тисяч років тому з Сибіру до Америки можна було дістатися сухопутним більш того, ймовірно, люди вважали всі ці землі єдиним континентом. Так жителі наших країв поступово розселялися по північній частині Євразії, а потім перейшли і в Західну півкулю, де перетворилися на індіанців. До такого висновку дослідники прийшли завдяки тому, що у аборигенів Алтаю тип Y-хромосоми ідентичний за своїми мутацій з хромосомою американського індіанця.
Встралия - самый маленький материк земного шара. Ее иногда называют даже большим островом. Посередине Австралию пересекает Южный тропик, и она почти вся, как и Южная Африка, лежит в тропических широтах Южного полушария. Расположение большей часть в жарком и сухом тропическом климатическом поясе делает ее самым сухим материком земного шара.
Австралия удалена от других материков. Только на севера благодаря островам она приближена к Азии. Такая изолированность повлияла на формирование ее природы, оговорив исключительную своеобразие растительности и животного мира.
Природа Австралии своеобразна в большей степени, чем природа всех других материков, кроме Антарктиды. Ее отличает древность ландшафтов, своеобразие, эндемизм и древность органического мира, особенности освоения и изменения естественных условий человеком.
Австралия, прежде всего-материк реликтов. Реликтовые виды растений и животных отличаются высоким эндемизмом, глубокой древностью и сохранились на австралийской суше благодаря ее длительной изоляции. На материке остались нерасчлененными эрозией обширные древние поверхности выравнивания, бронированные латеритными корами и обусловливающие равнинный характер рельефа. Не исчезли и следы прежней обводненности ныне пустынных и полупустынных областей. С другой стороны, в Австралии отсутствуют молодые складчатые горы, нет действующих вулканов и современного оледенения. Все это находится в связи с геологической историей материка и с колебаниями климата в геологическом и придает природе материка глубокое своеобразие. Географическое положение и современные особенности климата обусловливают широкое распространение внутри Австралии тропических пустынных ландшафтов.
Аборигени Нового Світу жили тут в доісторичні часи, але і в наші дні, по суті, мало що змінилося для них. Вони об'єднуються в окремі громади, продовжують проповідувати свої релігійні догми і слідують традиціям предків. Деякі представники споконвічно амеріканоідной раси асимілюються з європейцями і повністю переймають їхній побут. Таким чином, зустріти чистого індіанця або метиса можна в будь-якій країні північній, південній або центральній частині Нової Землі. Загальна «індіанська» чисельність населення Америки становить 48 мільйонів чоловік. З них 14 млн проживають в Перу, 10,1 млн в Мексиці, 6 млн в Болівії. Наступними країнами йдуть Гватемала і Еквадор - 5,4 і 3,4 мільйона осіб відповідно. 2,5 млн індіанців можна зустріти в США, а ось в Канаді їх наполовину менше - 1,2 млн. Як не дивно, на просторах Бразилії та Аргентини, настільки величезних держав, індіанців збереглося не так уже й багато. Корінне населення Америки в цих місцях обчислюється вже тисячами і становить 700 000 і 600 000 чоловік відповідно.
З генетичної точки зору, корінне населення Америки, як вже говорилося вище, таким для цих земель зовсім не є. Прабатьківщиною індіанців вчені вважають Алтай, звідки вони й виходили своїми колоніями в далекі-далекі часи, щоб освоїти нові землі. Справа в тому, що 25 тисяч років тому з Сибіру до Америки можна було дістатися сухопутним більш того, ймовірно, люди вважали всі ці землі єдиним континентом. Так жителі наших країв поступово розселялися по північній частині Євразії, а потім перейшли і в Західну півкулю, де перетворилися на індіанців. До такого висновку дослідники прийшли завдяки тому, що у аборигенів Алтаю тип Y-хромосоми ідентичний за своїми мутацій з хромосомою американського індіанця.
Австралия удалена от других материков. Только на севера благодаря островам она приближена к Азии. Такая изолированность повлияла на формирование ее природы, оговорив исключительную своеобразие растительности и животного мира.
Природа Австралии своеобразна в большей степени, чем природа всех других материков, кроме Антарктиды. Ее отличает древность ландшафтов, своеобразие, эндемизм и древность органического мира, особенности освоения и изменения естественных условий человеком.
Австралия, прежде всего-материк реликтов. Реликтовые виды растений и животных отличаются высоким эндемизмом, глубокой древностью и сохранились на австралийской суше благодаря ее длительной изоляции. На материке остались нерасчлененными эрозией обширные древние поверхности выравнивания, бронированные латеритными корами и обусловливающие равнинный характер рельефа. Не исчезли и следы прежней обводненности ныне пустынных и полупустынных областей. С другой стороны, в Австралии отсутствуют молодые складчатые горы, нет действующих вулканов и современного оледенения. Все это находится в связи с геологической историей материка и с колебаниями климата в геологическом и придает природе материка глубокое своеобразие. Географическое положение и современные особенности климата обусловливают широкое распространение внутри Австралии тропических пустынных ландшафтов.