биологические ресурсы - рыба (сельдь, минтай, лосось, скумбрия, сайра), молюски, ракообразные, китообразные, съедобные водоросли, а также водоросли, из которых добывают йод, бром и соли калия. И ещё из водорослей производят удобрения.
Шельф Тихого океана богат месторождениями нефти и газа. Кроме этого в Тихом океане добывают также и другие минеральные ресурсы: марганца, кобальт, медь, олово и никель.
Так же Тихий океан это огромный рекреационный ресурс. Более 16% всех посещений туристов всего мира приходится на этот океан.
В околицях Львова є досить багато корисних копалин, які приурочені до сенонських, верхньоміоценових і четвертинних відкладів.
Верхньокрейдові відклади Редагувати
Серед верхньокрейдових мергелів, склад яких коливається у широких межах і змінюється переважно з зходу на схід, є різновиди, дуже схожі на амвросієвський чи новоросійський мергель, що використовується як сировина для виробництва цементу. Детальне вивчення мергелів не проводилось, але окремі аналізи дозволяють зробити висновок про їх потенційну значимість як цементної сировини. Для прикладу: CaCO3 - 68.57-77.99%, MgCO3 - 0.17-0.38%, SiO2 - 11.73-23.65%, Al2O3 - 1.60-5.77%, Fe2O3 - 1.02-5.96%.
Верхньоміоценові відклади Редагувати
Верхньоміоценові відклади представляють інтерес як корисні копалини, насамперед як будівельна сировина. Вапняки, що зустрічаються в околицях Львова, можна розділити на чотири різновиди: літотамнієві, ервілієві, кавернозні (ратинські) та детритові.
Літотамнієві вапняки утворюють три горизонти — нижній, середній і верхній. Найбільш широко представлений середній горизонт, який має найоптимальніші умови залягання для промислової розробки. Він складений колоніями літотамнієвих водоростей, що зцементовані вапняковим матеріалом. Іноді в ньому міститься значна кількість вапнистого літотамнієвого детриту. В самому Львові цей горизонт піскуватий, але на південний схід від міста (у напрямку Наварії та Пустомит) переходить у майже чистий карбонат кальцію (понад 97 % СаСО3). Потужність пласту від декількох десятків сантиметрів до 8—10 м. У XV–XIX ст. середній літотамнієвий вапняк використовувався у Львові як будівельний камінь
биологические ресурсы - рыба (сельдь, минтай, лосось, скумбрия, сайра), молюски, ракообразные, китообразные, съедобные водоросли, а также водоросли, из которых добывают йод, бром и соли калия. И ещё из водорослей производят удобрения.
Шельф Тихого океана богат месторождениями нефти и газа. Кроме этого в Тихом океане добывают также и другие минеральные ресурсы: марганца, кобальт, медь, олово и никель.
Так же Тихий океан это огромный рекреационный ресурс. Более 16% всех посещений туристов всего мира приходится на этот океан.
Объяснение:
В околицях Львова є досить багато корисних копалин, які приурочені до сенонських, верхньоміоценових і четвертинних відкладів.
Верхньокрейдові відклади Редагувати
Серед верхньокрейдових мергелів, склад яких коливається у широких межах і змінюється переважно з зходу на схід, є різновиди, дуже схожі на амвросієвський чи новоросійський мергель, що використовується як сировина для виробництва цементу. Детальне вивчення мергелів не проводилось, але окремі аналізи дозволяють зробити висновок про їх потенційну значимість як цементної сировини. Для прикладу: CaCO3 - 68.57-77.99%, MgCO3 - 0.17-0.38%, SiO2 - 11.73-23.65%, Al2O3 - 1.60-5.77%, Fe2O3 - 1.02-5.96%.
Верхньоміоценові відклади Редагувати
Верхньоміоценові відклади представляють інтерес як корисні копалини, насамперед як будівельна сировина. Вапняки, що зустрічаються в околицях Львова, можна розділити на чотири різновиди: літотамнієві, ервілієві, кавернозні (ратинські) та детритові.
Літотамнієві вапняки утворюють три горизонти — нижній, середній і верхній. Найбільш широко представлений середній горизонт, який має найоптимальніші умови залягання для промислової розробки. Він складений колоніями літотамнієвих водоростей, що зцементовані вапняковим матеріалом. Іноді в ньому міститься значна кількість вапнистого літотамнієвого детриту. В самому Львові цей горизонт піскуватий, але на південний схід від міста (у напрямку Наварії та Пустомит) переходить у майже чистий карбонат кальцію (понад 97 % СаСО3). Потужність пласту від декількох десятків сантиметрів до 8—10 м. У XV–XIX ст. середній літотамнієвий вапняк використовувався у Львові як будівельний камінь