В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
Salsa13
Salsa13
30.05.2020 06:45 •  География

9. Построить диаграмму: Объем экспорта составил $3,4 млрд, при этом РФ в казахстанском экспорте находится на третьем месте. Главным импортером казахстанской продукции является является Китай с удельным весом в экспорте 19,9%, куда экспорт составил $7,1 млрд. Италия находится на втором месте с объемом в $5, 1 млрд, ее доля в экспорте по итогам девяти месяцев составила 14,3%. Также в первую пятерку импортеров казахстанской продукции вошли Нидерланды и Индия, доля которых в экспорте Казахстана составила 6,5% и 4,5% соответственно, Также за девять месяцев 2020 года продукции более чем на миллиард долларов было экспортировано в Турцию ($1,6 млрд), Узбекистан ($1,4 млрд), Францию ($1,3 млрд), Швейцарию ($1,2 млрд) и Грецию ($1,1 млрд).

Показать ответ
Ответ:
yulia24082
yulia24082
11.01.2023 10:19
Размер файла: 749 кБ

Скачать реферат

Тайфун – китайське слово, воно переводиться як «вітер, що б'є».
Ураган – це транслітероване в українську мову англійське слово hurricane 
У великих синоптичних циклонах середніх широт вітер досягає штормової швидкості (від 15 до 33 м/с), але іноді і тут він може стати ураганним, тобто перевищити межа 33 м/с.

Синоптичні циклони утворюються на зональному атмосферному плині, спрямованому в тропосфері середніх широт північної півкулі з заходу на схід, як дуже великі планетарні хвилі з розміром, порівнянним з радіусом Землі (6378 км – екваторіальний радіус). 

Планетарні хвилі виникають на обертовій, сферичній Землі і на інших планетах (наприклад, на Юпітері) під дією зміни сили Коріоліса із широтою і (або) неоднорідного рельєфу (орографії) поверхні, що підстилає.

Першими важливість планетарних хвиль для прогнозу погоди усвідомили в 1930-х радянські вчені Е.Н.Блінова і И.А.Кібель, а також американський учений К.Россбі, тому планетарні хвилі іноді називають хвилями Блінової – Россбі.

Смерчі часто утворюються на тропосферних фронтах – границях розділу в нижньому 10-кілометровому шарі атмосфери, що відокремлюють повітряні маси з різними швидкостями вітру, температурою і вологістю повітря. В області холодного фронту (холодне повітря натікає на тепле) атмосфера особливо нестійка і формує в материнській хмарі смерч і нижче його безліч швидких обертових турбулентних вихрів. 

Сильні холодні фронти утворюються у весняно-літній і осінній період. Вони відокремлюють, наприклад, холодне і сухе повітря з Канади від теплого і вологого повітря з Мексиканської затоки або з Атлантичного (Тихого) океану над територією США.

Відомі випадки виникнення невеликих смерчів у ясну погоду при відсутності хмар над перегрітою поверхнею пустелі або океану. Вони можуть бути зовсім прозорими і лише з нижньою частиною, запиленою піском або водою, робить їх видимими.

гаються смерчі і на інших планетах Сонячної системи, наприклад на Нептуні і Юпітері. М.Ф.Іванов, Ф.Ф.Кам'янець, А.М.Пухів і В.Е.Фортів вивчали утворення торнадо-подібних вихрових структур в атмосфері Юпітера при падінні на нього осколків комети Шумейкера – Леви. На Марсі сильні смерчі виникнути не можуть через розрідженість атмосфери і дуже низького тиску.

Навпаки, на Венері імовірність виникнення могутніх торнадо велика, тому що вона має щільну атмосферу, відкриту в 1761 М.В.Ломоносовим. На жаль, на Венері суцільний хмарний шар товщиною близько 20 км ховає її нижні шари для гачів, що знаходяться на Землі. 

Радянські автоматичні станції (АМС) типу Венера й американські АМС типу Піонер і Маринер знайшли на цій планеті в хмарах вітер до 100м/с при щільності повітря, у 50 разів перевищуючу щільність повітря на Землі на рівні моря, однак смерчів вони не гали.

Утім час перебування АМС на Венері був коротким і можна чекати повідомлень про смерчі на Венері в майбутньому. Імовірно, смерчі на Венері виникають у зоні границі, що відокремлює темну холодну сторону дуже повільно обертової планети від освітленої і нагрітої Сонцем сторони.

На користь цього припущення говорить відкриття на Венері і Юпітері грозових блискавок, звичайних супутників смерчів і торнадо на Землі. Смерчі і торнадо треба відрізняти від шквальних бур, що утворюються на атмосферних фронтах, що характеризуються швидким (протягом 15 хвилин) зростанням швидкості вітру до 33 м/с і потім її убуванням до 1–2 м/с (також у плині 15 хвилин).

Шквальні бурі ламають дерева в лісі, можуть зруйнувати легку будівлю, а на морі можуть навіть потопити корабель. 19 вересня 1893 броненосець «Русалка» на Балтійському морі був перекинутий шквалом і відразу ж затонув. Загинуло 178 чоловік екіпажа. Деякі шквальні бурі, що виникли на холодному фронті, досягають стадії смерчу, але звичайно вони слабкіші і не утворюють повітряних лійок. Тиск повітря в циклонах знижено, але в смерчах падіння тиску може бути дуже сильним, до 666 мбар при нормальному атмосферному тиску 1013,25 мбар.

Маса повітря в торнадо обертається навколо загального центра («ока бурі», де гається затишок) і середня швидкість вітру може досягати 200 м/c, викликаючи катастрофічні руйнування, часто з людськими жертвами.

Усередині торнадо є більш дрібні турбулентні вихори, що обертаються зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку (320 м/с). З гіперзвуковими турбулентними вихорами зв'язані самі злі і жорстокі витівки смерчів і торнадо, що розривають людей і тварин на частини або здирають з них шкіру. Знижений тиск усередині смерчів і торнадо створює «ефект помпи», тобто втягування навколишнього повітря, води, пилу і предметів, людей і тварин усередину тромбу. 
0,0(0 оценок)
Ответ:
tanyakill9087
tanyakill9087
06.06.2022 23:08
1океания относится к разным областям палеотропического царства. однако близость австралии и большей части крупных островов океании и существование сухопутной связи между ними в период формирования современной флоры к тому, что в растительном покрове австралии и некоторых островов океании есть много общих элементов. фауна австралии и материковых островов океании, особенно новой зеландии, отличается бедностью, древностью и эндемизмом и имеет ярко выраженный реликтовый характер. так, в составе животного мира австралии насчитывается всего 235 видов млекопитающих, 720 — птиц, 420 — пресмыкающихся, 120 — земноводных. при этом 90 % видов позвоночных на материке эндемичны. в новой зеландии млекопитающие в составе дикой фауны вообще отсутствуют, а 93 % видов птиц нигде, кроме этой области, не встречаются. 2. новая гвинея положение. остров новая гвинея и прилегающие к ней архипелаг бисмарка, соломоновы острова и некоторые другие расположены между экватором и 10° ю. ш. они составляют северное звено островной дуги, окаймляющей австралию с востока и отделенной от нее впадинами кораллового и тасманова морей. южный конец этой дуги образует новая зеландия. новая гвинея — один из самых больших островов земли. площадь его — 829 тыс. км2. геологическое строение и рельеф. северные и центральные районы новой гвинеи занимают высокие горы. через весь остров с северо-запада на юго-восток простирается главная цепь горных хребтов (центральные горы) с вершинами высотой 3000-4000 м (гора джая — 5030 м) . вдоль северного побережья вытянута цепь более низких береговых гор, отделенная от главной цепи полосой тектонических впадин. горы сложены сильнодислоцированными гнейсами, кристаллическими сланцами, известняками мезозойского возраста и мощными гранитными интрузиями, формирующими высокие, неприступные хребты с обрывистыми склонами и со древнего оледенения. северные берега острова образованы разломами; у берегов много коралловых рифов и небольших островов, среди которых поднимаются потухшие вулканы. горные цепи новой гвинеи продолжаются на архипелаге бисмарка и соломоновых островах. горы на этих островах обыкновенно не превышают 3000 м, многие вершины представляют собой потухшие и действующие вулканы. в океане, в непосредственной близости от высоких островных горных сооружений, проходят полосы глубоководных океанических желобов, которые свидетельствуют о погружении и поглощении океанической коры, слагающей тихоокеанскую плиту. южная часть новой гвинеи принадлежит к австралийской платформе и занята молодой низменной равниной высотой не более 100 м, сложенной аллювием и пересеченной реками. постепенно снижаясь, низменность уходит под воды арафурского моря. продолжением ее можно считать прибрежную низменность залива карпентария в австралии. плоские низкие берега южной части новой гвинеи . климатические условия. приэкваториальное и островное положение новой гвинеи определяет ее климатические особенности. на высоте до 1000 м температуры высоки и почти не изменяются в течение всего года
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: География
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота