риродные условия. казахстан - преимущественно равнинная страна. горы, расположенные на юге (тянь-шань, каратау, джунгарский алатау) и востоке (тарбагатай, рудный алтай) казахстана, занимают небольшую часть территории республики. климат резко континентальный и сухой. земледелие без полива возможно только в северных (лесостепных и степных), предгорных и горных районах республики - geoglobus.ru. огромные пространства западного, центрального и южного казахстана, занятые полупустынями и пустынями (60% территории республики), из-за острого недостатка атмосферной влаги могут быть использованы лишь под пастбища.
природные ресурсы. исключительно удачное сочетание ресурсов минерального сырья для черной и цветной металлургии, , топливно-энергетической и других отраслей промышленности, железные руды (качарское, соколовское, сарбайское, аятское, лисаковское месторождения в кустанайской области, атасуская группа месторождений в карагандинской области), хромиты (актюбинская область) и марганцевые руды (мангышлак, джезды), медные (джезказганское, саякское, коунрадское месторождения в центральном и николаевское месторождение в восточном казахстане), полиметаллические (зыряновское, белоусовское, текелийское, ачисайское и др. месторождения в восточном и южном казахстане) и никелевые руды (мугоджары), бокситы (аркалык), золото, титан, молибден и др. цветные металлы, фосфориты (каратау и месторождения актюбинской области), поваренная и калийная соли (приаралье, и нефть (мангышлак, бузачи, тенгиз, урало-эмбинский бассейн), каменный уголь и бурый уголь (карагандинский, экибастузский, майкюбинский, убаганский бассейны).
Вплив господарської діяльності людини на природні умови і природні ресурси Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних компонентів ландшафтів. Під час будівництва міст, доріг, гребель на річках, видобування корисних копалин порушується рельєф. Неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної і вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на клімат і води. Вплив господарського освоєння території України на її природні умови і ресурси був неоднаковим у часі і в різних природних зонах. Уже люди первісного суспільства, які займалися полюванням і збиранням дикорослих плодів і ягід, впливали на природні ландшафти. Пізніше, в неоліті (VIII— IV тисячоліття до н. е.), кількість населення зросла, воно вже не могло задовольнитися полюванням на диких тварин І збиранням рослин. Почали розвиватися землеробство і тваринництво. За трипільської культури (IV—II тисячоліття до н. е.) землеробський вплив поширюється у лісостеповій зоні, де розвивалось орне землеробство, а також в зоні мішаних лісів, де переважало підсічне землеробство. Підсічне землеробство зберігалося тут да кінця XIX ст. Воно призвело до зведення лісів на великій частині території Українського Полісся. На зменшення лісистості на Поліссі і в Лісостепу мав вплив також розвиток промислів в XVII—XIX ст. (виплавляння металу з болотяних руд, виробництво скла, поташу). До кінця XVIII ст. були в основному розорані лучні степи лісостепової зони і почалося землеробське освоєння степових ландшафтів України. Воно супроводжувалось зведенням природної степової рослинності, що призвело до зменшення зволоженості ґрунтів та висихання степів, і тому з другої половини XIX ст. в степовій зоні України гаються посухи, пилові бурі, вітрова ерозія та ін. Освоєння земель з крутими схилами, неправильна оранка сприяли утворенню ярів, висиханню малих річок, замуленню озер, зниженню рівня ґрунтових вод.
риродные условия. казахстан - преимущественно равнинная страна. горы, расположенные на юге (тянь-шань, каратау, джунгарский алатау) и востоке (тарбагатай, рудный алтай) казахстана, занимают небольшую часть территории республики. климат резко континентальный и сухой. земледелие без полива возможно только в северных (лесостепных и степных), предгорных и горных районах республики - geoglobus.ru. огромные пространства западного, центрального и южного казахстана, занятые полупустынями и пустынями (60% территории республики), из-за острого недостатка атмосферной влаги могут быть использованы лишь под пастбища.
природные ресурсы. исключительно удачное сочетание ресурсов минерального сырья для черной и цветной металлургии, , топливно-энергетической и других отраслей промышленности, железные руды (качарское, соколовское, сарбайское, аятское, лисаковское месторождения в кустанайской области, атасуская группа месторождений в карагандинской области), хромиты (актюбинская область) и марганцевые руды (мангышлак, джезды), медные (джезказганское, саякское, коунрадское месторождения в центральном и николаевское месторождение в восточном казахстане), полиметаллические (зыряновское, белоусовское, текелийское, ачисайское и др. месторождения в восточном и южном казахстане) и никелевые руды (мугоджары), бокситы (аркалык), золото, титан, молибден и др. цветные металлы, фосфориты (каратау и месторождения актюбинской области), поваренная и калийная соли (приаралье, и нефть (мангышлак, бузачи, тенгиз, урало-эмбинский бассейн), каменный уголь и бурый уголь (карагандинский, экибастузский, майкюбинский, убаганский бассейны).
Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних компонентів ландшафтів. Під час будівництва міст, доріг, гребель на річках, видобування корисних копалин порушується рельєф. Неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної і вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на клімат і води.
Вплив господарського освоєння території України на її природні умови і ресурси був неоднаковим у часі і в різних природних зонах. Уже люди первісного суспільства, які займалися полюванням і збиранням дикорослих плодів і ягід, впливали на природні ландшафти. Пізніше, в неоліті (VIII— IV тисячоліття до н. е.), кількість населення зросла, воно вже не могло задовольнитися полюванням на диких тварин І збиранням рослин. Почали розвиватися землеробство і тваринництво. За трипільської культури (IV—II тисячоліття до
н. е.) землеробський вплив поширюється у лісостеповій зоні, де розвивалось орне землеробство, а також в зоні мішаних лісів, де переважало підсічне землеробство. Підсічне землеробство зберігалося тут да кінця XIX ст. Воно призвело до зведення лісів на великій частині території Українського Полісся. На зменшення лісистості на Поліссі і в Лісостепу мав вплив також розвиток промислів в XVII—XIX ст. (виплавляння металу з болотяних руд, виробництво скла, поташу).
До кінця XVIII ст. були в основному розорані лучні степи лісостепової зони і почалося землеробське освоєння степових ландшафтів України. Воно супроводжувалось зведенням природної степової рослинності, що призвело до зменшення зволоженості ґрунтів та висихання степів, і тому з другої половини XIX ст. в степовій зоні України гаються посухи, пилові бурі, вітрова ерозія та ін. Освоєння земель з крутими схилами, неправильна оранка сприяли утворенню ярів, висиханню малих річок, замуленню озер, зниженню рівня ґрунтових вод.